НОВИНИ ПЛЮС

Риба ловиться

За десять місяців цього року виловлено 46,5 тис. тонн біоресурсів підприємствами Азово-Чорноморського басейну та у внутрішніх водоймах України. Це на 17,2 відсотка більше, ніж торік. Нарощення продуктивності відбулось за рахунок росту вилову біоресурсів у Азовському та Чорному морях майже вполовину у порівнянні з аналогічним періодом минулого року: з 17,5 тис. тонн до 25,2 тис. тонн. У внутрішніх водоймах вилов дещо зменшився: з 22,2 тис. тонн до 21,2 тис. тонн. Зросли показники вилову в наступних областях: Сумській — на 68 відсотків, Херсонській — на 62, Київській — на 43,9, Запорізькій — на 34,6. Скорочення вилову за десять місяців нинішнього року в порівнянні з минулим спостерігається у Луганській області (на 88,2 відсотка), Миколаївській (на 90,4), Чернівецькій (на 33,6) та Івано-Франківській (на 33,1).Підвищились показники вилову прісноводних видів риби: тарані на 110 відсотків, сома на 80,3, щуки на 40, судака на 34, коропа та сазана на 20, а також морських видів риби: хамси чорноморської на 82,9, тюльки на 55,6, бичка на 31,8 відсотка.

Контроль — в одні руки

У двадцяти країнах ЄС служби продовольчої безпеки (SPS) координуються аграрними міністерствами. Тому недавній перехід Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту в підпорядкування Мінагрополітики є цілком логічним, вважає очільник профільного міністерства Олексій Павленко. За його словами, європейська сторона висловила бажання, щоб за всі процеси європейської інтеграції, пов’язані з харчовою безпекою, відповідав один координатор. Адже робота даної служби завжди тісно була пов’язана з Мінагрополітики. «Держспоживбезпечність — інструментарій для відкриття нових ринків. Коли говоримо, що відкрито новий ринок, наприклад, Саудівської Аравії, то маємо на увазі, що активно працювали не лише міністерства, а й санітарні, фітосанітарні й ветеринарні підрозділи, які зробили величезну частину роботи щодо відкриття ринків між країнами».

Знову затягатимемо пояси

Попередні консультації з Міністерством фінансів засвідчують, що навряд чи аграрний сектор може розраховувати на більше фінансування, ніж те, яке було у цьому році, заявив заступник міністра аграрної політики і продовольства Володимир Лапа. За його словами, у поточному році передбачено на підтримку сільськогосподарських виробників 550 мільйонів гривень, що вдесятеро менше обсягів підтримки країн, що розвиваються.«Ми працюємо над новими фінансовими інструментами. Зокрема, ретельно вивчили досвід Бразилії, де запровадили аграрні розписки. Відповідний пілотний проект впроваджується в Полтавській, Вінницький та Черкаськiй областях. Уже залучено 40 мільйонів гривень. Для такого проекту це хороший результат», — наголосив Лапа.Водночас народний депутат Олександр Бакуменко, заступник голови парламентського Комітету з питань аграрної політики, зауважує, що уряд досі не подав бюджет до парламенту: «Якщо спецрежим ПДВ як останню форму підтримки для аграріїв прибрати, то агросектор буде мати колосальні наслідки і увійде в системну кризу. Для аграріїв раніше працювали декілька програм підтримки — зменшення відсоткової ставки на кредитування, прямі дотації тощо. Якщо говорити про нинішній бюджет, то держава відсторонилася від підтримки сектору».

Ембарго як стимул

Рішення Російської Федерації про введення продовольчого ембарго щодо продуктів харчування з України має стати додатковим стимулом для впровадження європейських стандартів та розширення ринків збуту вітчизняної продукції, вважає заступник міністра з питань європейської інтеграції Владислава Рутицька. Сьогодні міністерство демонструє високі темпи наближення нормативно-правової бази в агросекторі до стандартів ЄС. Це дозволить значно покращити конкурентоспроможність наших товарів та забезпечити їх вихід на інші ринки, адже національні стандарти багатьох країн Близького Сходу, Африки та Центральної Азії використовують стандарти Європи.«Вже сьогодні ми можемо говорити про успішну диверсифікацію ринків. За останніми даними (регіональна структура експорту за дев’ять місяців), майже половина українського агроекспорту припадає на країни Азії. На другому місці — країни ЄС (25,7 відсотка), далі йдуть африканські країни (13,5). Україні вдалося диверсифікувати та знизити рівень залежності від російського ринку на 22,5 відсотка. Нестабільність російського ринку вимагає від нас максимального зниження ризиків та активного розширення альтернативних експортних ринків», — наголосила Рутицька. Втім Україна має також хороший потенціал як на внутрішньому ринку, так і на проблемному ринку Росії. Адже є багато нарікань на якiсть російських товарів, що надходять і від українських споживачів, і від росіян, які віддають пріоритет українським товарам. Зокрема йдеться про велику кількість фальсифікату. Згідно з офіційними даними Россільгоспнагляду, 78,3 відсотка сиру, виробленого в РФ, є фальсифікатом.