І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Ось таких механічних помічників для вирощування фермерської екопродукції випускають на Заході.
У масштабах сучасного сільського господарства найбільш прийнятним методом боротьби з бур’янами та шкідниками вважається обробка полів спеціальними хімічними речовинами. Але хімікати завдають смертельної шкоди не тільки бур’янам. Вони вражають також і сільськогосподарські культури, потрапляючи у ґрунт, а разом з вирощеною продукцією — і на наші столи. Підвищення попиту на екологічно чисту продукцію примушує аграріїв шукати відповідні методи вирощування сільськогосподарських культур. Звісно, найприроднішим і екологічно чистим способом є традиційне прополювання, що передбачає фізичне знищення небажаної рослинності вручну. Однак знищити бур’ян можна, не тільки вирвавши його з землі з коренем, — його можна й забити назад у землю. А з такою роботою вже здатні упоратися й роботи.
На Міжнародній конференції IEEE з питань інтелектуальних систем і роботів, яка пройшла минулого місяця, фахівці компанії Deepfield Robotics («дочки» компанії Bosch) представили громадськості робота під назвою BoniRob. Новий сільськогосподарський робот здатен в автоматичному режимі виявляти бур’яни і швидко знищувати їх, заганяючи під землю ударами залізного «кулака» і витрачаючи на одну бур’янину приблизно десяту частку секунди.
Ударний інструмент робота BoniRob має діаметр 1 сантиметр і здатен заганяти бур’ян у землю на трисантиметрову глибину. Основною ціллю робота є молоді рослини-шкідники, які він за допомогою камери з високою роздільною здатністю визначає за формою листа. Проте BoniRob може впоратися і з дорослими рослинами, порізавши їх за допомогою серії ударів, які слідують з частотою один раз на 100 мілісекунд.
Під час випробувань робота BoniRob випустили на поле з морквою, де кожен коренеплід ріс на відстані двох сантиметрів від сусіднього, а щільність бур’янів становила близько 20 рослин на квадратний метр. У таких складних умовах робот не відчув жодних труднощів. Максимальна швидкість роботи BoniRob становить 1,75 бур’яну за секунду при русі зі швидкістю 3,7 сантиметра за секунду і щільності бур’янів з розрахунку 43 рослини на квадратний метр. При меншій щільності рослин бур’янів робот може рухатися з максимальною швидкістю 9 сантиметрів за секунду.
Як повідомляє spectrum.ieee, робот зовні позбавлений будь-яких закінчених форм. Однак таке враження створюється через те, що BoniRob розроблений у вигляді змінного модуля, встановлюваного на робоплатформу adaptable multi-purpose, на якій можна монтувати різні види роботизованого сільськогосподарського устаткування.Ця універсальна платформа може піднімати корисний вантаж до 150 кілограмів, а її генератор здатен безперервно забезпечувати робота енергією протягом 24 годин на одній заправці пального. Ідея компанії Deepfield Robotics полягає в тому, що фермер може купити всього одну платформу і кілька найнеобхідніших йому модулів, а інші модулі у міру необхідності, він зможе брати в оренду в спеціалізованій організації.
У даний час компанія Deepfield Robotics проводить випробування своїх творінь в умовах реальних сільськогосподарських угідь. Паралельно з цим проводиться розробка меншого варіанта універсальної платформи і набору змінних модулів до неї. Такі маленькі платформи вже зможуть працювати у складі груп, не поступаючись продуктивністю своїм більшим побратимам.
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>