«Скромні посиденьки»

По «Кубку Турчина» можна сміливо оцінювати рівень життєдіяльності вітчизняного гандболу, особливо його жіночого підрозділу. Коли український «ручний м’яч» почувається добре, на турнір пам’яті легендарного тренера до Києва злітаються провідні європейські збірні. Коли ж у цьому господарстві виникає «лихоманка», «Кубок Турчина» перетворюється на скромні посиденьки «старих знайомих», або ж взагалі він «залягає на дно». Останнім часом, за винятком хіба що ювілейного XV зібрання, турнір обходиться без зіркових гостей. Торік, через війну на Донбасі, змагання взагалі не проводили.

Цього разу багато охочих їхати в неспокійну Україну також не знайшлося. Серед квартету учасників — лише один іноземний колектив — ГК «Гомель». Планувалося, що до Києва також завітає і збірна Литви, проте плани прибалтійської команди зазнали змін. Тож за головний трофей «КТ» разом з білоруським клубом змагалися столичний «Спартак», а також національна та молодіжна збірні України.

Традиційно меморіал Ігоря Євдокимовича Турчина збирав під синьо-жовтим прапором найсильніших гандболісток країни, які грають переважно за кордоном. Утім цього разу у ФГУ вирішили обійтися «власними» силами, залучивши під національні кольори лише представниць української суперліги. Єдиною «легіонеркою» в складі команди Бориса Петровського була представниця «Гомеля» Ганна Редька. Щоправда, через травму проявити себе у всій красі їй не вдалося. Головними дійовими особами в експериментальному складі синьо-жовтої команди були Леся Смолінг, Наталія Савчин та Дарина Кот. Перша стала найкращим бомбардиром національної збірної у півфіналі, в якому вихованки Петровського розбили «молодіжку» Бориса Милославського. А дует останніх посприяв перемозі нашої команди у головному матчі «Кубка Турчина» проти гостей з Білорусі.