26-річний Андрій із села Мошни Черкаського району лежить під крапельницею в обласному ендокринологічному центрі. Третій день поспіль лікарі рятують його від ускладнень цукрового діабету: хлопець потрапив сюди у вкрай важкому стані.
«У суботу випив сто грамів горілки і їв те, чого їсти категорично не можна. А до всього ще й помпа зламалася, котра вводить інсулін», — розповідає Андрій, який десять років хворіє на цукровий діабет.
Після такої «дієти», каже хлопець, почувався зле — мучили сухість у роті, спрага та нудота, а потім додалася ще й блювота. Зізнається, що цілу добу пролежав вдома і лише потім змушений був звернутися по допомогу до лікарів.
«Порушив дієту, чого категорично робити не можна. Словом, перевірив на собі, що буде, якщо не дотримуватися рекомендацій фахівців», — коментує ситуацію лікар-ендокринолог Леонід Вдовенко. Він нині лікує хлопця.
«Хворому значно краще. Після крапельниць й очі «ожили», — додає кандидат медичних наук, керівник Черкаського обласного ендокринологічного центру і головний позаштатний ендокринолог області Ірина Бондарець.
Ірина Анатоліївна з досвіду своєї роботи знає, як нерідко пацієнти легковажать хворобою. У 90 відсотках випадків, наголошує вона, пацієнти, дізнавшись про цукровий діабет, спочатку беруться за самолікування. Як це було в одному з сіл Золотоніського району, коли мати півтора місяця лікувала сина в «травника», хоч і знала про високий рівень цукру.
«Хлопець схуд, погано почувався, потім знепритомнів, і тільки тоді потрапив до нашого ендокринологічного центру. В реанімації ми тиждень боролися за його життя і, на щастя, врятували», — констатує пані Ірина.
Каже, що самолікування часом доходить до абсурду: хворі вживають мелену гречку з кефіром, п’ють воду, настояну на цибулі, захоплюються 100 грамами, голодують або прикладають до трофічних виразок жований хліб, сподіваючись, що це знизить рівень цукру.
«Не пригадую жодного випадку, аби таке допомагало. Навпаки — тільки ускладнює перебіг хвороби», — наголошує головний ендокринолог Черкащини.
Лікар каже, що таких хворих на цукровий діабет, як Андрій, нині на Черкащині 50 тисяч. Більш як 8 тисяч з них — люди, що змушені щоденно колоти інсулін.
«На Черкащині 30% від усіх хворих на цукровий діабет — молодь, а дві сотні — діти», — озвучує сумну статистику Ірина Бондарець.
Це офіційні цифри. Однак, наголошує фахівець, існує ще й прихована статистика, так зване «правило половини».
«Це коли зі 100 відсотків хворих на цукровий діабет лише у половини цю хворобу діагностовано. Із них тільки половина лікуються. І тільки половина тих, хто одержує необхідну терапію, отримує результат», — зазначає Ірина Анатоліївна.
Правда, підкреслює вона, через недотримання вимог лікаря та порушення дієти досягнення у лікуванні не такі, яких можна було б очікувати. Результату, якого сподіваються при такій невиліковній хворобі, якою є цукровий діабет, досягають тільки 6% хворих. І він залежить не лише від самого пацієнта, його бажання одужувати та виконувати настанови лікаря, а й від родини хворого, від можливості купувати необхідні ліки та ще від того, як цією проблемою опікується держава.
Адже, підкреслює керівник обласного ендокринологічного центру, цукровий діабет — соціальна хвороба, і без допомоги держави таким хворим (а серед них чимало соціально незахищених верств населення, зокрема, діти, підлітки, студенти, пенсіонери) цим людям не вижити. Бо, окрім необхідного лікування, їм життєво необхідне ще й дієтичне харчування.
«І про це треба говорити вголос. Бо при мінімальній пенсії хворий на цукровий діабет не здатний лікуватися і харчуватися так, аби підтримувати необхідний для якісного життя рівень цукру в крові», — переконана пані Ірина.
Вона сподівається, що з початком децентралізації фінансування медицини в регіонах зміниться на краще. І це дозволить краще забезпечувати пацієнтів інсуліном, таблетками для зниження цукру в крові, глюкометрами, тест-смужками, а лікувальні заклади — необхідними реактивами.
Оскільки, наголошує Ірина Бондарець, кожні 10-12 років число хворих на діабет подвоюється, а вже через десятиліття вчені прогнозують зростання кількості таких хворих у світі до 500 мільйонів. І Україна не виняток.
Тож аби убезпечити себе від такої недуги, головний ендокринолог Черкащини радить усім раз на рік проходити загальноклінічні обстеження, а тим, кому за 40 років, здавати аналіз крові на вміст цукру.
Найскладніше для журналістів, що замірилися на інтерв’ю з чільником Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова, академіком Василем Лазоришинцем, — застати директора в кабінеті: він переважно в операційній або в місті в справах Інституту чи Академії медичних наук України. >>
Зміни в режимі сну з віком, як з’ясували вчені, пов'язані з меншими шансами на якісне старіння. >>
юдський мозок, як загалом й інші органи, старішає поступово, але цей процес часто залежить від генетики та способу життя. >>
Порівняно з одруженими – неодружені люди мають на 80% вищий ризик розвитку депресії. >>
Відтепер у Полтавській обласній клінічній лікарні ім. М. В. Скліфосовського пацієнти з гострим мозковим інсультом та іншими патологіями судинної системи зможуть отримувати набагато якіснішу, ніж раніше, медичну допомогу. >>
Прокурори Тернопільської обласної прокуратури скерували до суду обвинувальні акти у кримінальних провадженнях стосовно трьох лікарів та завідувача офтальмологічного відділення районної лікарні. >>
