Росія почала в Україні «компроматну війну»

Бойовики на Донбасі знову гатять по наших позиціях у зоні АТО, через що світ укотре заговорив про «смерть» Мінських угод. Було б надто просто пояснювати ескалацію конфлікту на сході черговим запамороченням у голові Путіна, який нічого не досягнув у Сирії і тепер знов береться за своє в Україні.

Дуже схоже, що поновлення боїв на Донбасі Росія поєднує з «компроматною війною», яка не без допомоги з країни-агресора охопила український політичний клас. Це новий виток «гібридної війни». Задуми кремлівських стратегів прорахувати неважко: там сподіваються на невдоволення зростанням тарифів, поновленням військових дій та на скандали у владній верхівці. Війну забезпечують сепаратисти і російські найманці, а «тарифними майданами» та зливом компромату займаються наші політики і медійники.

«Ось знову ви про агентів Кремля», — скаже досвідчений читач. Не тільки. Є ще й безліч людей у владі, журналістиці, серед громадських активістів і нардепів, які «танцюють» для олігархів. А в олігархів та Росії — повний збіг інтересів: дестабілізація, розвал коаліції, дочасні вибори, які докорінно змінюють архітектуру парламенту з проєвропейського на проросійський, перевибори або й імпічмент Президента і повернення України в зону впливу путінської Росії.

Уся ця олігархічна «підтанцьовка» продовжує свої «брудні танці». Хто заради грошей, кому спокою не дають амбіції та владні апетити. При цьому засобів та технологій не добирають. Як діє інформаційна обслуга олігархів, на прикладі кампанії проти глави президентської адміністрації Бориса Ложкіна описав політолог Віктор Уколов. Перед місцевими виборами оприлюднюються дані, що Ложкін в Австрії підозрюється у відмиванні коштів. Це спричиняє гучний скандал. За місяць стає відомо, що перевірка підозр не підтвердила. Але від авторів — ні вибачень, ні спростувань.

За такою ж схемою закидається компромат і на інших впливових людей з оточення Петра Порошенка чи Арсенія Яценюка. Цих людей таврують «сірими кардиналами», «корупціонерами» або «членами тіньового уряду». Впадає в око, що виконавці подібних замовлень одні і ті ж. А особи, по яких вони б’ють, добряче заважають олігархам і Росії. Приміром, Микола Мартиненко, голова парламентського Комітету з питань ПЕК. Йому дістається чи не найбільше. Напади він пояснює просто: через нього дістають Яценюка. А експерти нагадають: саме Мартиненко був серед ініціаторів розірвання угоди з Росією про добудову енергоблоків Хмельницької АЕС. Тепер ці об’єкти споруджуватимуть європейці, а не «Росатом». Зрозуміло, що лобісти російських атомників не зупиняться ні перед чим, аби зірвати домовленості з європейцями. Мають підстави не любити Мартиненка і Фірташ із соратниками — за ренту на видобуток газу, повернення державі контролю над низкою облгазів та гірничо-збагачувальних комбінатів.

Список ворогів Мартиненка можна продовжувати. Як і недоброзичливців Ігоря Кононенка чи згадуваного вже Ложкіна. Проте, як відзначив політолог Андрій Миселюк, у нинішній кампанії проти соратників Порошенка і Яценюка добре помітні фігури не лише олігархів, а й... «губернатора» Одещини Михеїла Саакашвілі! Більш того, як вважає директор Інституту соціально-політичного проектування «Діалог», між одеським «губернатором» та російсько-українським олігархом Костянтином Григоришиним сформувався непублічний альянс.

«Григоришин нині переживає складні часи: його підприємства в Україні не можуть повернути кредити в сотні мільйонів доларів і перебувають на межі банкрутства, — пояснює Миселюк. — Тому він відчайдушно намагається отримати важелі впливу для просування своїх інтересів в енергетичній сфері. У Саакашвілі свої резони — він хоче мати власну фінансову та інформаційну  базу для потужної політичної кар’єри в Україні. Помітно, що його вже обтяжує політична залежність від Петра Порошенка», — каже політолог.

Звідси, на його думку, «ростуть ноги» у потужної інформаційної атаки на Прем’єра, Президента, їхнє оточення. Це, переконаний Миселюк, відповідає інтересам і Григоришина, і Саакашвілі. Таким чином вони разом знищують політико-економічних конкурентів та розчищають собі дорогу. І дарма, що один має російський паспорт, а інший керував країною, яка постраждала від російської агресії...

З іншого боку, в новообраних місцевих радах уже виникають коаліції між «Опозиційним блоком» і партіями, чиї лідери клялися, що з «регіоналами» ніколи «кохатися» не будуть. З тією ж «Батьківщиною», приміром. Спільне голосування «Батьківщини» та Опозиційного блоку за голову Житомирської облради продемонструвало: народжується нова «ширка».

Саме розвалу нашої держави зсередини очікує Путін. Схоже, що саме на підтримку внутрішніх «гробарів» України він і поновив артпідготовку на сході.