Муса Таїпов у Національному музеї «Меморіалі жертвам Голодомору» в Києві: «Вічна пам’ять усім невинно убієнним кривавим і деспотичним режимом, чиї продовжувачі і прямі спадкоємці і сьогодні знаходяться в Росії при владі...»
Теракт у Парижі — це тільки початок великого луб’янського терору.
Один теракт перекривають іншим, ще більш кривавим... Потім за ним ще і ще ... І все робиться для того, щоб попередній був забутий або переключено суспільну увагу. Тепер подивимося результат. Агресія проти Ічкерії і окупація країни давно відійшли на задній план. Відторгнення територій Грузії забуті. Вбивство військово-політичного керівництва Польщі над Смоленськом віддано забуттю. Окупація Криму і південного сходу України замовчуються. Літак, збитий над Україною, де Луб’янка засвітилася по повній і через який готували над російським військово-політичним керівництвом провести трибунал, відійшов на задній план. Підірваний над Єгиптом літак, де явно простежувався слід луб’янського терору, тепер теж буде відданий забуттю. Тим більше що жертви були з числа тих, хто давно звик, що їх підривають і вбивають, як безсловесну худобу...
Вселити суспільству страх і капітуляцію перед луб’янським терором — у цьому і є мета терактів. Заодно і Європейський Союз повинен розвалитися, і Шенгенська зона — бути зруйнована.
Як у ЄС і звідки в таких кількостях завозилися «біженці з Сирії» (від яких сама Росія відмовилася), ми всі побачили. Але Європа (несподівано для тих, хто керував цим живим потоком) витерпіла цей вал, надавши прихильність декларованим цінностям. Тепер Луб’янка вводить інші сили. Страшні і похмурі. Якщо Європа піде у Кремля на повiдку, це загрожує руйнуванням ЄС і буде торжеством кривавої політики Кремля. На жаль, за рідкісним винятком, мало хто говорить про реальну основу цих терактів. Усі кивають на «ігіл», роблячи вигляд, що не розуміють, спецслужби якої країни за ними стоять.
Що робить Росія в Сирії? Наведу заголовок публікації і кілька цитат з «гебешного» сайту «Кавказцентр»: «ШАМ. Представник ІГ Аднані закликав приєднатися до джихаду проти росіян і американців». Представник ІГ Мухаммад Аднані в аудіозаяві, поширеній медіаактівістами ІГ, звернувся до мусульман усього світу із закликом «приєднатися до джихаду проти росіян і американців» ... Агентство «Рейтер» цитує Аднані: «Ісламська молодь по всьому світу, розпалюй джихад проти росіян і американців за їх хрестоносний похід проти мусульман». І ось вже «Дойче Веллє» звертає увагу на слова Аднані про те, що США, ослабившись у боях з муджахедами, «уклали альянс з дияволом і запросили Іран та Росію для спільної боротьби з ІГ» ...
Судячи з того, як і що пишуть різні ЗМІ, як ці «новини» оперативно поширюються по всьому світу за допомогою підручних найманців пера, цілі Кремля очевидні і не викликають сумніву!
1. Кремлю потрібно терміново потрапити у створювану (не без його допомоги) міжнародну коаліцію для «боротьби з міжнародним ісламським тероризмом».
2. Кремлю потрібно відвернути увагу від злочинів, скоєних (і скоюваних) на території України, і зробити так, щоб тема України відійшла на задній план.
3. Кремлю потрібно відвернути увагу від уже розкритого факту збитого за наказом із Москви «Боїнга».
4. Кремлю потрібно, щоб найбільш активна молодь iз Чечні й усього Північного Кавказу виїжджала за межі території країн СНД, де опиниться під впливом агентури і буде виставлена там як «міжнароднi терористи». Боротьба з ними на території Кавказу не переконує міжнародну громадськість у наявності терористичних устремлінь.
Кремлю потрібно терміново, оскільки часу залишається все менше, стати «союзником Заходу»!
Зміна ватажка кремлівського режиму не вирішить загальну проблему. Упевнений, що Москва сама запропонує Заходу подібний варіант. Є елементарне правило математики: «Від зміни місць доданків сума не змінюється». Де «сумою» є ідеологія «русскомірства», без осуду якої, без суду над нею, без оголошення правди по всіх злочинах режиму ніяких змін не буде! Як тільки режим зміцніє, почнеться новий реваншистський похід. Можливо, ще більш кривавий. Бо з часом людство робить усе більше відкриттів у науці й технологіях, які здатні не тільки якісно поліпшити життя, а й знищити його.
Від того, у кого в руках опиняться подібні технології, залежить багато.
Кожен, хто служить у російських воєнізованих та інших структурах, є росіянином, так само як будь-який громадянин-службовець Французького легіону є французом!
Питання до українських журналістів та інших розповсюджувачів наклепів і чеченофобії. Якщо серед терористів будуть українські росіяни, як ви їх назвете? Як ви назвете десятки тисяч етнічних українців, котрі воювали у складі російської армії проти нас? Нагадую: мінімум дев’ять iз них стали героями Росії за вбивство чеченців. Ви чули або читали де-небудь або коли-небудь, щоб ми їх називали українцями? І поруч iз нами було 25 хлопців з України. Ми їм усім вдячні. І їхні імена залишаться в нашій пам’яті.
Я не розділяю народ. Ті, хто служить Росії, хто воює за Росію, для мене не чеченці. Кожен, хто воює за нас, для мене чеченець.
Цей «...диров» сам говорить, що він росіянин. Причому кращий iз них. Він у них двічі академік, доктор наук, герой Росії. У нас він був простим водієм у тата.
Ми ніколи не шельмували нікого за національністю з тих, хто воював проти нас. А там були ВСІ. Напевно це від того, що ми дикі й неосвічені і «не знали географії»?.. А ви навіть чеченців знаєте і бурятів...
Якщо Гітлер платив своєму гауляйтеру, приміром, в Україні, можна сказати, що він «давав дотації» народу, перед цим повністю ним зруйнованої, окупованої країни, де ним убитий кожен четвертий громадянин? Я це до того, що деякими громадянами, коли вони пишуть про виплату Кремлем жалування своїм військовослужбовцям з російських окупаційних банд у Чечні, такі виплати підносяться як «дотація та данина»...Виплати (повноцінні) будуть. Але це коли ми звільнимо свою країну — за кожне життя, за кожну сльозу, за кожну сиву волосину матерів і вдів. Але і це буде по справедливості, за законом, а не «по понятіям».
Мене цікавить, чому саме «українські» ЗМІ так наполегливо проштовхують «чеченську тему» паризького теракту?
По перше, якби навіть і були підозрювані з числа чеченомовних росіян (що не доведено і немає поки ніяких фактів), то вони б були росіянами. По друге, немає ніякого «чеченського МВС». У нашій, на даний час окупованій, країні всі, хто працює в окупаційних структурах, у тому числі й МВС, є російськими військовослужбовцями. Для нас вони такі ж окупанти. По-третє, якщо серед терористів виявляться етнічні українці, чи будуть ваші ЗМІ також писати, що це «співробітники українського МВС»?
У французькому легіоні служать майже всі національності, але всі вони називаються французами, навіть не маючи громадянства. «Кадировці» стали героями Росії не за вбивство українців чи росіян, а за вбивство чеченців! Можливо, для вас герой країни — вбивця, якщо він з вами «єдинокровний», буде вашим, але у нас не так. Вони вийшли з нашого законодавчого поля і перейшли на бік окупантів. Вони належать їм. Повністю. Без залишку! Але акцент на національній приналежності росіян, без зазначення країни-агресора, потрібний і корисний самому агресору. Є така аксіома — хто за кого воює, той до того і відноситься.
Нам нема за що ненавидіти Францію і Європу в цілому. Вона нас прийнялa і надала політичний притулок, вилікувала багатьох наших співвітчизників. Тисячі чеченців отримали французьке громадянство, вчаться в найкращих університетах.
А ми вміємо пам’ятати добро!
Якщо немає війни, а є якесь «АТО», якщо немає країни-агресора, а лише якісь міфічні сепаратисти і терористи, значить, коли вони по команді розчиняться, так само як і з’явилися, — виходить, потім (оскільки немає країни, відповідальної за окупацію і заподіяну шкоду Україні) відновлювати все це будуть за рахунок українців? А це колосальні збитки.
Якось під час першої російсько-чеченської війни китайська делегація відвідала Джохара Дудаєва. Прощаючись, вони сказали: «Ми вам допоможемо...» — і з цією обіцянкою відбули. Через якийсь час стало відомо, що Китай відрубав у Росії, яка загрузла у війні з ЧР Ічкерія, величезну територію. Ось таким «нехитрим» способом, поки Росія воює, окупувавши нашу країну, частину Молдови, Грузії та України, вони продовжують нам допомагати...
Точну дату не пам’ятаю, але в 1994 році чеченські спортсмени виїхали на міжнародний турнір iз боксу. Троє вибороли перші місця, один, здається, узяв срібло і один бронзу. Як завжди, спортсменів зустрічали, вшановували і нагороджували. На нагородженні був і Джохар Дудаєв. Усім спортсменам, незважаючи на цінність медалей, подарували однакові авто. І тоді двоє з призерів (ймовірно, їм було незручно перед товаришами, які взяли «золото») стали розповідати Джохару про те, як їх засудили. Джохар їх уважно вислухав і сказав: «Нас завжди засуджували і будуть «підсуджувати» своїм. Але є безпрограшний випадок, коли ніхто не зможе «засудити», — коли ви стримані, зібрані і вирішуєте результат бою нокаутом».
Я, як часто буває, слова тоді почув, але значення зрозумів набагато пізніше. Допомогла мені в цьому Європа... Так, світ суб’єктивний. Об’єктивний тільки Всевишній. І якщо хто-небудь хоче домогтися перемоги, він не повинен шукати чужу провину. Це шлях слабкого. Треба бути сильнішим, розумнішим, кмітливішим і вищим за свого суперника ... І значить, нокаут можна робити скрізь — і в політиці, і в науці, і в бізнесі. Давайте навчимося цьому. Без кровожерливості.
Ніхто до сьогодні не знає ні її точної дати народження, ні приблизного року смерті, ні місця поховання. Не дійшло до нашого часу і жодної фотографії чи портрета письменниці, оскільки вона не мала власних дітей і внуків, які могли б зберегти для історії подібні свідчення. >>
Тарас Шевченко прожив коротке і тяжке життя. Він помер у 47 років, з яких 24 припали на кріпацтво, 10 — на заслання і лише 13 років поет був порівняно вільною людиною. >>
Наближається 155-та річниця з дня народження мецената Євгена Чикаленка. Чикаленко п’ять років добивався дозволу царської цензури на видання своїх україномовних книжок, оплачував гонорари Бориса Грінченка і допомагав хворому Іванові Франку, уже сам бідуючи. >>
Королеві Великої Британії Єлизаветі ІІ 21 квітня виповнюється 90 років. За традицією, день народження королеви святкується двічі на рік, тому майже увесь 2016-й у Британії вважається ювілейним. Без сумніву, Єлизавета ІІ на цей час є найвідомішим монархом світу. >>
Нещодавно в Музеї шістдесятництва відкрилася виставка «Він бачив крізь час», присвячена видатному історику, культурологу, філософу, археологу, громадському діячеві — Михайлу Юліановичу Брайчевському. Лише найближче оточення вченого знало його ще й як неабиякого поета та художника. >>
Жива легенда стверджує — допоки Оранта молитиметься за Україну в Софії Київській — незнищенним буде український дух, український народ. Тому й, певно, жодна нація цього світу не має такого сузір’я видатних жіночих постатей, які творили національну та світову історію, зупиняли світове зло, ставали символами незламності людського духу та проривного пасіонарного чину в найкритичніших для народу буревіях історії… >>
