НОВИНИ ПЛЮС

Урожай під контролем

На кінець минулого тижня зернові та зернобобові культури при прогнозі 14,7 млн. га були зібрані на площі 14,1 млн. га. Це — 96 відсотків до прогнозу. Намолочено 57,1 млн. тонн зерна при врожайності 40,6 ц/га. Найбільший вал зерна намолотили хлібороби у Полтавській — 4,6 млн. тонн, Харківській — 4,3 млн. тонн, Дніпропетровській — 3,9 млн. тонн, Вінницькій — 3,7 млн. тонн, Одеській — 3,5 млн. тонн областях. Найвища врожайність зернових та зернобобових культур у Черкаській — 58,0 ц/га, Полтавській — 55,5 ц/га, Хмельницькій — 54,5 ц/га, Сумській — 52,8 ц/га, Київській — 51,4 ц/га областях. За уточненими даними регіонів, валове виробництво зерна у нинішньому році в Україні очікується в межах 59,2 млн. тонн, що повністю задовольнить внутрішні потреби та продовольчу безпеку держави та збереже хороший потенціал ресурсів для поставки на зовнішній ринок.

ІТ для аграріїв

Задля впровадження високих технологій у продовольчі галузі Департамент продовольства ініціює проведення Аграрного хакатону, який має об’єднати зусилля бізнесу, ІТ-спеціалістів, громадських активістів та науковців. Як зазначив директор Департаменту Дмитро Шульмейстер під час зустрічі з галузевими асоціаціями, планується провести попередню зустріч із зацікавленими сторонами (бізнес, галузеві асоціації, розробники, науковці), щоб визначити проблемні зони харчової промисловості, на які буде спрямована спільна увага.

Департамент продовольства звертається до галузевих асоціацій та всіх зацікавлених сторін надіслати відповіді на запитання: які проблеми заважають розвитку галузі, ефективному використанню ресурсів, оптимальній логістиці, максимальному збуту продукції? які варіанти рішень, із залученням ІТ-технологій ви хотіли б використати в процесі закупівель, виробництва, реалізації, маркетингу? який позитивний досвід використання ІТ-технологій у харчовій промисловості знаєте і бачите можливості їх застосування в Україні? Пропозицій чекають на електронну адресу [email protected], де в темі листа необхідно написати «Агро-Хакатон».

Агро-Хакатон — це формат роботи програмістів, розробників програмного забезпечення та бізнесу, що має на меті створення прототипу чи готового продукту — мобільного додатку, інтернет-платформи тощо. Найкращі результати досягаються у тому випадку, коли в бізнесу та програмістів є можливість прямого спілкування, обміну ідеями та спільного пошуку рішень.

Експорт зерна до ЄС упав

Під час зустрічі української делегації з президентом Європейської асоціації торгівлі зерновими та олійними культурами (COCERAL) Яною Кляйншмідт у Брюсселі сторони обговорили стан реформ в українському агросекторі. Зокрема — дерегуляцію та спрощення ведення бізнесу, можливості та потенціал України до нарощення виробництва та експорту зернових. За інформацією української сторони, найбільшу питому вагу в структурі експорту до країн ЄС протягом нинішнього року займали зернові злаки (кукурудза, пшениця, ячмінь, сорго) — 947,5 мільйона доларів , а також вироби із зерна та хлібних злаків (спагеті, макарони, вафельні пластини, сухе тісто) — 28,4 мільйона доларів. За підсумками 9 місяців поточного року, найбільше скорочення спостерігалося в експорті зернових злаків — на 544 мільйони доларів (на 36,5 відсотка). Тим часом на 7,5 млн. доларів (на 36,1 відсотка) зросли поставки виробів із зерна і хлібних злаків та продукції борошномельно-круп’яної промисловості (на 3,9 мільйона доларів, або в 1,6 раза). Україна активно використовує зернові квоти до ЄС у рамках АТП. За 2014—2015 роки вичерпано повністю річні квоти у розмірі 950 тис. тонн.

Сертифікатом по браконьєрству

Зменшити кількість браконьєрської риби в Україні допоможе запровадження обов’язкового сертифіката походження риби, заявив голова Держрибагентства Ярема Ковалів: «Відповідний сертифікат дозволить налагодити точну систему звітності щодо вилову водних біоресурсів. Запровадження документа не дозволить рибі, яку виловили браконьєри, потрапляти у торгові точки. Адже насправді ми не знаємо точної кількості виловленої риби у внутрішніх водоймах і морях. Систему сертифікації риби необхідно докорінно змінювати та створювати нову, яка допоможе простіше працювати промисловикам та забезпечить належний контроль держави за виловом риби».

Невдовзі в Україні почне діяти рибний патруль та запровадять електронну систему моніторингу суден і звітності щодо кількості виловленої риби. У цьому напрямі ведуться переговори з Естонією та Норвегією про надання Україні технічної донорської допомоги.

Відповідний сертифікат стане обов’язковим в Україні вже в наступному, 2016, році та дозволить відстежувати походження кожної партії вилучених водних біоресурсів з моменту вилову до надходження у роздрібний продаж. Сертифікат походження риби (повна назва — сертифікат підтвердження законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування) міститиме інформацію щодо суб’єкта господарської діяльності, назви водойми, де було здійснено вилов, дати вилову, кількості виловленої риби тощо. Така практика успішно функціонує в країнах Європейського Союзу та направлена на боротьбу з незаконним, непідзвітним та нерегульованим рибальством (ННН-рибальство) як одним iз негативних факторів, що впливає на сталість запасів риби та водних біоресурсів у природних водоймах.