Гроші між пальцями

Чистка та перезавантаження вітчизняної банківської системи триває: частина фінустанов стає банкрутами, ще частина — просто втрачає свої гроші, а на цьому тлі з’являються гравці, які, навпаки, нарощують активи та готові зайняти місце лідера. За останньою інформацією НБУ, загальна сума збитків усіх українських банків за вересень становила 6,1 млрд. гривень. Сумарний збиток банків, які ще працюють, за дев’ять місяців нинішнього року зріс до 52,2 млрд. гривень.

Хто вижив, той втрачає

Фінансовий мінус виник головним чином через значні обсяги відрахувань до резервів на можливі втрати від активних операцій. Таким чином НБУ намагається страхувати ризики клієнтів комерційних банків: якщо раптом стратегія топ-менеджменту виявиться провальною, то ці резерви дозволять розрахуватися з вкладниками. Таким чином у резерви було спрямовано 9,3 млрд. гривень.

Всього ж за період із січня до вересня 2015 року дохід банківської системи становив 153,5 млрд. гривень, а витрати — 205,7 млрд. Отже, «дірка» становить цих самих 52,2 мільярда гривень. Але, незважаючи на це, чистий відсотковий прибуток у вересні навіть трохи зріс: 4,5 млрд. гривень проти 4,11 млрд. у серпні.

Нацбанк також заявляє: 77% усіх збитків припадає на два банки. Щоправда, які саме, регулятор офіційно не повідомив. Та навіть попри таку динаміку 68 банків отримали прибуток на суму 1,1 млрд. гривень. Усього на початок жовтня в нашій країні працювали 122 банки. Це практично дві третини від їх загальної кількості, зафіксованої до кризи — 180 фінансових установ. Як відомо, впродовж останніх двох років регулятор ухвалив 58 рішень про зарахування банку до категорії неплатоспроможних. 25 таких банків-банкрутів ми отримали нинішнього року.

Суворість Нацбанку пояснюють як об’єктивними причинами: вимоги Міжнародного валютного фонду щодо отримання стабілізаційних кредитів, так і суб’єктивними: НБУ звинувачували, що він буцімто грає на стороні певних банківських установ, «розчищаючи» для них дорогу від конкурентів. Наводили навіть конкретні приклади: банки, які вважають афільованими до перших осіб нинішньої влади, несподівано зуміли набрати настільки висококваліфікованих керівників, що ті змогли забезпечити їм суттєвє зростання прибутків. Попри всі кризові явища.

Втім, за словами керівника групи з надання послуг фінансовим установам EY в Україні Лариси Марченко, «банкопад» не є несподіванкою — питання до прозорості та ризикової діяльності ліквідованих банків з’явилися набагато раніше. «У нинішніх реаліях на українському ринку домінують великі системні банки з помірним апетитом до ризиків. Іноземні банківські групи, багато з яких безуспішно намагалися продати свої активи в Україні, не поспішають вливати додаткові кошти у капітали українських «дочок». Кредитування заморожене. Ставки по депозитах знижуються. Таке враження, що система завмерла в очікуванні розвитку економічної ситуації», — зазначає Марченко.

Іноземці, на вихід!

Варто зазначити ще одну напрочуд неприємну тенденцію: із нашої банківської системи активно втікає міжнародний капітал. І це дуже неприємна динаміка! Якщо, наприклад, шість-сім років тому українські банківські активи користувалися неабияким попитом і більшість провідних фінансових гравців намагалася або відкрити тут своє представництво, або купити український банк — нехай навіть і з не дуже якісними активами та за подекуди завищену ціну, то нині можна спостерігати діаметрально протилежну ситуацію. Так, за даними НБУ, частка міжнародних інвесторів у статутному капіталі банків станом з 1 січня 2014 року на 1 червня нинішнього року скоротилася з 34% до 24,8%.

Неофіційно у банківському середовищі розповідають: «іноземців» у нашій банківській системі було б ще менше, ніж 39 із 122, але їх власникам дуже важко продати свої активи. Раніше, за часів Януковича, західні фінансові структури, що звикли працювати прозоро і за правилами, активно продавали свої активи росіянам. Які уміли домовлятися. Але нині російський бізнес переживає в Україні не найкращі свої часи, і питання лідерства у цій системі є напрочуд непрогнозованим.

Певні зміни розпочнуться вже найближчим часом і триватимуть до середини наступного року. Так, уже до кінця жовтня Національний банк України планує завершити стрес-тестуванння двадцяти найбільших українських банків. Діагностика ж усієї банківської системи України — тих фінустанов, які до того часу вціліють — триватиме до літа 2016 року. Програма має показати всі слабкі місця в нашій фінансовій системі та уникнути важких банкрутств, унаслідок яких люди втрачають свої гроші.

Після завершення діагностики регулятор підпише програму з кожним банком, яка включатиме в себе докапіталізацію і скорочення кредитування пов’язаних осіб. «Відтак банківська система має досягнути рівня капіталізації 10% за рівнем адекватності капіталу до кінця 2017 року», — заявив представник регулятора.

ПРАВИЛА ГРИ

У зоні особливої уваги

Національний банк України вирішив суттєво посилити вимоги до обмінних пунктів іноземної валюти. «Очікується, що такі вимоги будуть аналогічні тим, що висуваються до банків», — сказав перший заступник голови Національного банку Олександр Писарук. Він повідомив, що за останні два роки Національний банк не видав жодної ліцензії на здійснення валютно-обмінних операцій. «Це дуже складний ринок, який може безпосередньо впливати на фінансову стабільність держави. Останнім часом ми бачили багато зловживань, пов’язаних із «сірим» або» чорним» ринком валюти, шахрайством тощо. Тому ми плануємо до кінця року врегулювати низку питань стосовно вимог до таких установ», — заявив Писарук.

За словами чиновника, будуть запроваджені додаткові вимоги щодо капіталу таких небанківських установ, прозорості їх структури, ділової репутації власників. будуть посилені вимоги до приміщень, захищеності кас та сейфів. Крім того, кожен пункт обміну валют має бути обладнаний реєстратором розрахункових операцій.

Як відомо, раніше Нацбанк дозволив обмінним пунктам без обмежень скуповувати валюту у громадян: ліміт у 300 тисяч грн. за добу на одного клієнта більше не діє.

БАНКРУТСТВО

На пам’ять про «Дельта-Банк»

Вкладники визнаного неплатоспроможним «Дельта-Банку» отримали 5,2 млрд. грн., або 68% від суми запланованих виплат на 7,6 млрд. грн., повідомили у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб. Загалом до реєстру включено інформацію про понад 400 тис. вкладників. «Виплати здійснюються через три державні банки («Ощадбанк», «Укргазбанк» та «Укрексімбанк»), залежно від місця реєстрації проживання за паспортом, указаному вкладниками під час укладання договору банківського вкладу/рахунку з АТ «Дельта Банк», — ідеться у повідомленні Фонду.

БАЛАНС

Державні — у мінусі, «іноземець» — у плюсі

За результатами діяльності протягом 9 місяців 2015 року державний «Ощадбанк» отримав 5,4 млрд. гривень збитків. «Чистий процентний дохід банку порівняно з відповідним періодом минулого року збільшився на  23,2% і становив 5,9 млрд. гривень, чистий комісійний дохід збільшився на 24,0% і становить 1,1 млрд. гривень, — iдеться в повідомленні банку. — Крім того, з початку 2015 року «Ощадбанк» демонструє позитивну динаміку залучення коштів клієнтів, що, безперечно, має позитивний вплив на стан його ліквідності та на економіку держави в цілому». Проте навіть такі досягнення не дозволили державному банку спрацювати на плюс.

Ще один державний банк — Державний експортно-імпортний банк — збільшив збиток в 2,1 раза — до 8,33 млрд. гривень порівняно з аналогічним періодом 2014 (3,951 млрд. гривень). У першому кварталі збиток банку становив 4,534 млрд. гривень, у другомi — банк спрацював з прибутком 686 млн. гривень, у третьому збиток становив — 4,481 млрд. гривень. За даними НБУ, на 1 липня за розміром активів банк займав третє місце (144,55 млрд. гривень) серед 127 банків.

Натомість «Укрсиббанк», що входить до групи найбільших і 84,99% його акцій володіє французький BNP Paribas, а 15% — Європейський банк реконструкції та розвитку, закінчив із чистим прибутком 88,626 млн. гривень. У першому кварталі збитки банку становили 318,890 млн. гривень, у другому банк працював із прибутком 395,332 млн. гривень, а в третьому кварталі прибуток становить 12,184 млн. гривень. 2014 рік Укрсиббанк закінчив зі збитками 870,139 млн. гривень.

ТЕНДЕНЦІЇ

Банки готові кредитувати

Національний банк України провів опитування серед комерційних банків за результатами третього кварталу 2015 року. І виявив, що банкіри очікують відновлення кредитування упродовж наступних 12 місяців. «Частка банків, які очікують зменшення портфеля корпоративних кредитів, знизилася із 58 до 29%. Його зростання наразі пропонують 45% опитаних. А поліпшення якості портфеля очікують 39% — натомість у другому кварталі таких було 14%.

При цьому пожвавлення роздрібного кредитування банкіри не очікують. Але 40% респондентів очікують підвищення якості кредитів фізичним особам. Квартал тому таких було всього лише 11%. За словами голови Національного банку Валерії Гонтаревої, кредитування реального сектора буде відновлено влітку 2016 року. За її словами, банки вже готові починати роботу в цьому напрямкі, але ризики неповернення кредитів є величезними.