Із нагоди дня проголошення Угорської Республіки у Національному будинку органної та камерної музики у Києві Ансамбль класичної музики імені Лятошинського відіграє спеціальний концерт. «Я декілька разів відвідував Угорщину, — каже диригент колективу Ігор Андрієвський. — Мені подобається яскрава і самобутня культура цієї країни. 23 жовтня — день проголошення Угорської Республіки. Ми вирішили з цієї нагоди дати концерт. Бо історія наших країн перегукується. Нині юридично незалежна Україна змушена вести боротьбу за цілісність своїх кордонів».
У концерті прозвучать три твори композиторів різних епох. Музика на тексти Августа фон Коцебу «Король Стефан» (для хору та оркестру) Людвіга ван Бетховена буде вперше виконана в Україні. «Цей твір Бетховен написав у 1811 році на замовлення короля Франца I під час відкриття оперного театру в Будапешті, — каже Ігор Андрієвський. — Король Стефан, який вважається засновником угорської державності, дуже високо шанується угорським народом. Яскрава музика Бетховена прозвучить у концерті без тексту Коцебу, в якому прославляються, в основному, короновані особи. Партитуру шукали довго через австрійських знайомих. Допоміг пастор Якоб Фьорг, який і раніше допомагав нам діставати ноти творів, що вперше в Україні були виконані Ансамблем класичної музики. Є ще одна помiчниця — моя дружина Ніна Сіваченко, без кропіткої роботи якої з набору нотних партій на комп’ютері виконання цього твору (як і багатьох інших прем’єр) було би неможливим».
Також прозвучить «Дивертисмент для струнних» Бели Бартока, який вивчав і творчо опрацьовував фольклор Угорщини та країн Східної Європи. Він збирав фольклор не лише угорський, а й український, румунський, болгарський, югославський. У 1888 — 1899 роках майбутній композитор жив у місті Севлюш (нині місто Виноградiв), що на Закарпатті. Ці землі у той час перебували під владою Австро-Угорської імперії. У Севлюші Бела Барток навчався грати на фортепіано, написав і виконав свій перший музичний твір, почав публічно виступати.
Варто нагадати, що наприкінці літа «Вівальді-оркестр» на чолі з відомим скрипалем, заслуженим діячем мистецтв України Ігорем Андрієвським дав чотири концерти на території Національної кіностудії Олександра Довженка. Тоді Андрієвський разом із дружиною-скрипалькою Ніною Сіваченко, автором ідеї проведення тих «Концертів природи», виконав 24 концерти італійського композитора Антоніо Вівальді.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
