Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Диво-дзвіночки, заповітне бажання... (автора.)
«У Музей української домашньої ікони можна їздити нескінченно. Як на прощу...», — каже моя колега. Ми приїхали до Радомишля в будень. Екскурсійні групи змінювали одна одну — автобуси привозять сюди спраглих до «культурних причасть» з усієї України. І не тільки, як ми переконалися, у вихідні.
Недавно iсторико-культурний комплекс «Замок-музей Радомисль» відзначив своє чотириріччя, і за цей час мав сто тисяч відвідувачів, кажуть його засновники. Кожен 30-й із гостей — іноземець. А вперше заклад запросив оглянути свою колекцію старовинних домашніх ікон 30 вересня 2011 року. Ті ж, хто приїздить сюди не вперше, щоразу відзначають нові «родзинки». Відбудована старовинна папірня, пам’ятник архімандриту Єлисею Плетенецькому, острів Кохання у формі серця... А під час святкування цьогорічного дня народження на арці біля музею задзвеніло дев’ять дзвонів.
«Коли я їздила на київську барахолку купувати ікони, один дідусь, який чимось торгував, подарував мені дзвіночок, — пригадує засновниця замку-музею Ольга Богомолець, нині народний депутат. — Кажу: «Та дзвіночок мені не треба...» — «Візьми, він тобі знадобиться». Минув рік, так само грудень. Знову той самий дідусь на барахолці. І знову дає дзвінок. «Буде до пари», — каже. Так за чотири роки в мене назбиралося чотири дзвіночки».
Потім часу на пошуки раритетів не було: рейдерські захоплення замку, погрози, неможливість зосередитися на речах важливіших і вартісніших. Минуло чотири роки. Коли почався Майдан, Ольга Богомолець отримала «есемес» від директора музею: приїхав, мовляв, якийсь чоловік і залишив «для пані Олі» чотири дзвіночки. «Кілька місяців тому перебирала наш склад з експонатами, раптом наткнулася на вісім однакових дзвіночків. Кажу співробітнику: «От якби ще один дзвіночок, я би повісила їх дев’ять на арку біля замку». А він: «У нас же є ще один дзвін, подарований. Хіба забули?».
Коли Ольга почала шукати в інтернеті — як можна «обґрунтувати» дев’ять дзвонів, випливла інформація: дев’ять плодів Святого духа і дев’ять дарів Святого духа: любов, радість, мир, довготерпіння і так далі. «Те, чого нам зараз так бракує», — додає вона.
Кожен відвідувач замку відтепер може подзвонити у ці диво-дзвіночки. Їх срібний передзвін звучить лунко і долинає до острова Щастя. Його також облаштували тут нещодавно. На острові є скринька — старовинна бджолина борть, куди можна вкинути послання із найпотаємнішим бажанням. А перед тим, на місточку Мрій, який веде на острів, добре зважити: чого мені бракує для щастя. Хоча...
Найважливіше — завжди тримати заповітну мрію в серці. І відправляти «посил надії» до Всевишнього — без посередників. А щастя... Коли Бог зліпив із глини людину, мовить притча, запитав у свого «творіння»: чого ще бажаєш? «Зліпи мені, Боже, щастя», — попросила людина. Творець посміхнувся, простягнув їй шматочок глини і сказав: «Ліпи сама!». Усе в наших руках. І щастя, і втілення мрії.
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>