І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
НОВИНИ ПЛЮС
20.10.2015
Австрієць у поміч
За результатом перевірки фінансово-господарської діяльності ДП «Кременецький КХП», яка встановила численні порушення та нестачі, змінено керівництво комбінату. Як повідомив директор ДАК «Хліб України» Ігор Кобеля, Кременецький КХП є однією з найпроблемніших «дочок» ДАКу. Тут за останні роки суттєво зменшилася вартість активів, збільшився позиковий капітал і заборгованість iз зарплати, ліквідність та майновий стан незадовільні. Новим директором КХП призначено австрійця Вільгельма Кольмбауера. Він має вищу європейську освіту та практичний досвід антикризового управління підприємством. Його основне завдання — якомога швидше відновити господарську діяльність підприємства, погасити заборгованість iз заробітної плати, захистити права власності на об’єкти нерухомого майна та земельні ділянки.«За минулі два роки «дивним чином» зникло 1100 тонн зерна, виявлено нестачу 400 тонн кукурудзи. Банківські рахунки підприємства заарештовано, а ділова репутація знищена корупцією. Проте, впевнений, за підтримки з боку ДАКу та профільного міністерства стратегія розвитку комбінату спрацює», — сказав Вільгельм Кольмбауер.
«Форму 2» скасували
Кабмін схвалив розроблений Мінагрополітики проект постанови «Про внесення змін до «Порядку видачі ветеринарних документів». Постанова скасовує обов’язковість ветеринарного свідоцтва форми №2, що дозволяє бізнесу заощадити кошти та час для власного розвитку. Видача цього ветеринарного свідоцтва здійснювалася, щоб визначити пункт походження зерна та простежити товарні потоки фуражного зерна. Проте інформація, яка містилася у свідоцтві, дублювала інформацію товарно-транспортної накладної. Натомість постанова передбачає добровільність отримання свідоцтва при переміщенні зерна, надання копії товарно-транспортної накладної органам ветеринарно-санітарного контролю та зазначення пункту походження зерна.Завдяки даній постанові усунуто дублювання документів, зменшаться втрати часу господарських суб’єктів, оптимізується робота зернової логістики.
Два мільярди доларів від агросектору
За сім місяців поточного року Україна експортувала до країн ЄС сільськогосподарської продукції на загальну суму близько 2 мільярдів доларів США. За даними прес-служби Мінагрополітики, найбільшу питому вагу в структурі європейського експорту зайняли зернові злаки (кукурудза, пшениця, сорго), олія (соняшникова, соєва, ріпакова), насіння олійних культур (соя, ріпак, соняшник, плоди, горіхи). Міністр Олексій Павленко каже, що одним з основних факторів стримування експорту до ЄС є відносно невеликі квоти. Наступні поставки на загальних підставах обкладаються ввізним митом, непосильним для вітчизняних виробників. Зокрема, станом на кінець вересня за деякими позиціями аграрної продукції Україна або вже вичерпала квоти, або наближається до їх закриття. Це стосується меду, ячмінної крупи, борошна, обробленого зерна зернових злаків, оброблених томатів, виноградного та яблучного соків, вівса, кукурудзи, пшениці, м’яса птиці та ячменю.
Крім європейського, українські виробники отримали доступ на ринки Ізраїлю, Єгипту, Китаю, Індії, Саудівської Аравії. Є великі перспективи за короткоий строк розширити експорт в країни Північної Африки, Близького Сходу. Частка Російської Федерації в загальному українському експорті становить усього два відсотки.
