Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Уперше в Україні у форматі DVD було записано ораторію, яка вісімдесят років вважалася загубленою. Називається вона «Дума про дівку-бранку», створив її Михайло Вериківський у 1923 році, а заспівала в червні цього року хорова капела «Почайна». У вівторок в актовій залі Культурно-мистецького центру НАУКМА керівник «Почайни» Олександр Жигун організував на великому екрані перегляд «Дівки-бранки». День показу збігся з днем народження Жигуна та ще й із Другою Пречистою. Проте Олександр Іванович каже, що то — чиста випадковість, бо «артисти на сьогодні не в таких умовах, аби самі могли обирати день, час і місце презентації». Добре, хоч є можливість донести музику до слухача, хай навіть тільки через тисячу дисків. І коштують ці диски недорого — десять гривень.
«Унікальний твір «Дума про дівку-бранку», — розповідає «УМ» Олександр Жигун, — знайшла дочка Михайла Вериківського Ірина. Вона знала, що батько робив записи творів на радіо, і після багатьох років ретельного перегляду цих записів ораторію знайшли.
«Дівка-бранка» — про боротьбу нашого козацтва проти турків, вона розкриває образ Марусі-попівни, визволительки семиста бранців-вояків. У 1954-му Михайло Вериківський, маючи величезний досвід композитора та видатного музичного теоретика, зробив другу редакцію ораторії і, що надзвичайно важливо, поєднав у ній два самостійні творчі напрями — народний та академічно-професійний.
«Почайна» не могла не заспівати «Дівку-бранку», адже це твір, який ставить Вериківського в один ряд із Веделем і Гайдном, це твір, який українці просто зобов'язані почути». На тому ж самому диску записано ще й першу українську православну літургію, яка з Державним естрадно-симфонічним оркестром зазвучала вперше. Презентація диска пройшла під гаслом: «Не втрать історичну можливість бути першим. Стати визначним українським інтелігентом, котрий побачив та почув це». «Почайна» була захвалена такими відомими людьми, як Павло Мовчан, Левко Колодуб, Лариса Кадирова, Богдан Жолдак, Володимир Губа, Жанна Боднарук etc. Не зміг на презентацію приїхати народний депутат Валерій Асадчев, який співає в капелі, але в той вечір затримався в депутатських справах у Полтаві.
Всі, хто прийшов у Могилянку, виграли в безпрограшній музичній лотереї цікаві призи, серед яких — і гранд-колекція компакт-дисків серії «Духовна музика Європи ХVIII—XXI століть». Розходилися додому щасливі. «УМ» запитала в Олександра Жигуна, чи не важко молодим хористам із «Почайни», адже майже всі вони — студенти НАУКМА: пари, втома і все таке. А тут іще й заняття до дванадцятої ночі... Олександр Іванович хитро усміхнувся: «Чи вони втомлюються? А від сексу люди втомлюються? От вони так само, якби було важко, найняли б інших. Через багато років ці речі, які ми виконуємо, стануть національною гордістю. Хористи візьмуть диски до рук, покажуть своїм дітям: дивись, дитино, я співав. Це справжні пісні, така твоя країна».
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>