Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Уперше в Україні у форматі DVD було записано ораторію, яка вісімдесят років вважалася загубленою. Називається вона «Дума про дівку-бранку», створив її Михайло Вериківський у 1923 році, а заспівала в червні цього року хорова капела «Почайна». У вівторок в актовій залі Культурно-мистецького центру НАУКМА керівник «Почайни» Олександр Жигун організував на великому екрані перегляд «Дівки-бранки». День показу збігся з днем народження Жигуна та ще й із Другою Пречистою. Проте Олександр Іванович каже, що то — чиста випадковість, бо «артисти на сьогодні не в таких умовах, аби самі могли обирати день, час і місце презентації». Добре, хоч є можливість донести музику до слухача, хай навіть тільки через тисячу дисків. І коштують ці диски недорого — десять гривень.
«Унікальний твір «Дума про дівку-бранку», — розповідає «УМ» Олександр Жигун, — знайшла дочка Михайла Вериківського Ірина. Вона знала, що батько робив записи творів на радіо, і після багатьох років ретельного перегляду цих записів ораторію знайшли.
«Дівка-бранка» — про боротьбу нашого козацтва проти турків, вона розкриває образ Марусі-попівни, визволительки семиста бранців-вояків. У 1954-му Михайло Вериківський, маючи величезний досвід композитора та видатного музичного теоретика, зробив другу редакцію ораторії і, що надзвичайно важливо, поєднав у ній два самостійні творчі напрями — народний та академічно-професійний.
«Почайна» не могла не заспівати «Дівку-бранку», адже це твір, який ставить Вериківського в один ряд із Веделем і Гайдном, це твір, який українці просто зобов'язані почути». На тому ж самому диску записано ще й першу українську православну літургію, яка з Державним естрадно-симфонічним оркестром зазвучала вперше. Презентація диска пройшла під гаслом: «Не втрать історичну можливість бути першим. Стати визначним українським інтелігентом, котрий побачив та почув це». «Почайна» була захвалена такими відомими людьми, як Павло Мовчан, Левко Колодуб, Лариса Кадирова, Богдан Жолдак, Володимир Губа, Жанна Боднарук etc. Не зміг на презентацію приїхати народний депутат Валерій Асадчев, який співає в капелі, але в той вечір затримався в депутатських справах у Полтаві.
Всі, хто прийшов у Могилянку, виграли в безпрограшній музичній лотереї цікаві призи, серед яких — і гранд-колекція компакт-дисків серії «Духовна музика Європи ХVIII—XXI століть». Розходилися додому щасливі. «УМ» запитала в Олександра Жигуна, чи не важко молодим хористам із «Почайни», адже майже всі вони — студенти НАУКМА: пари, втома і все таке. А тут іще й заняття до дванадцятої ночі... Олександр Іванович хитро усміхнувся: «Чи вони втомлюються? А від сексу люди втомлюються? От вони так само, якби було важко, найняли б інших. Через багато років ці речі, які ми виконуємо, стануть національною гордістю. Хористи візьмуть диски до рук, покажуть своїм дітям: дивись, дитино, я співав. Це справжні пісні, така твоя країна».
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>