Посада — лише iнструмент для дії

Головною подією осіннього політичного сезону в Україні, безумовно, є місцеві вибори. Це реальний шанс для перезавантаження влади на місцях, формування вертикалі місцевого самоврядування. Водночас ці вибори можуть стати й однією з найдраматичніших подій осені. Бо через амбіції олігархів, що не бажають втрачати свій вплив, та колишніх регіоналів, що мріють взяти реванш, вони приховують і серйозні загрози. Одна з них — дестабілізація ситуації всередині країни на тлі війни на Донбасі.

У боротьбу за голоси виборців і посади на місцях вступили майже 150 партій. Це як великі загальнонаціональні партії (Блок Петра Порошенка «Солідарність», «Відродження», «Свобода», «Самопоміч», Опозиційний блок, «Наш край»), так і місцеві, а також штучні проекти, створені спеціально до виборів. Судячи з активної передвиборчої кампанії, партійних гасел, ці політичні партії та їхні лідери не надто зважають на місцеві проблеми, їх цікавлять майбутні політичні дивіденди.

Замість того, щоб формувати індивідуальні програми для кожного місцевого осередку, великі партії запускають стандартні кампанії згори вниз — і в селах агітують не за нову дорогу чи ремонт школи, а за «контрактну армію» або «менший акциз» на іномарки.

«Політичні гравці думають не лише про місцеві вибори, а й парламентські», — вважає політичний експерт Вадим Карасьов. На його думку вони розглядають вибори як плебісцит на місцях, що створить плацдарм для майбутнього штурму Верховної Ради. Експерт звертає увагу на поведінку у парламентській коаліції, коли замість компромісу фракції йдуть на свідомий шантаж iз метою розгойдування ситуації для призначення позачергових виборів. «Припускаю, що в разі успіху на місцевих виборах «Самопоміч» i «Батьківщина» можуть бути першими на цьому шляху», — вважає Вадим Карасьов.

Заради перемоги політичні сили не гребують популістськими методами агітації, спекулюючи на болючих для суспільствах темах. На заході «Єдиний центр» усіма силами намагається здобути більшість місць у місцевих радах, щоб шантажувати Київ.

Опозиційний блок, що складається з колишніх «регіоналів», обіцяє «відновити мир і стабільність», неначе не регіональна влада призвела до трагічних подій у країні. Опозиційний блок активно позиціонує себе як силу, що має намір захищати інтереси східних регіонів. Але насправді він прагне взяти реванш за поразку на Майдані й використати місцеві вибори як трамплін для дострокових парламентських виборів», — відзначає політичний експерт Володимир Фесенко.

Партійні побратими Мосійчука кричать на всю країну про «зраду», а самі виходять із коаліції, виводять під стіни ВР агресивних людей, iншi, крайнi правi, кидають бойові гранати просто в центрі столиці. Закликаючи до миру, вони критикують Мінські домовленості, завдяки яким реально вдалося зупинити вогонь на Донбасі. По суті, вони є партією війни.

Як і об’єднання «Укроп», що спекулює на патріотизмові українців, обіцяючи створити контрактну армію та реформувати правоохоронну систему. Але замовчується, що це зовсім не входить до повноважень органів місцевої влади.

Чи не найбільш зручну позицію обрала собі «Батьківщина» — критикувати владу за високі тарифи та високу ціну на газ. Так ніби й не Юлія Володимирівна підписала сумнозвiсний газовий контракт 2009 року, який опосередковано, але став причиною теперішнього зростання цін.

«Виборцям потрібні конкретні дії з вирішення насущних проблем, а не загальні поняття. Вони чекають господарів, які зможуть вирішувати проблеми на місцях», — вважає політолог Вадим Карасьов.

Таким прикладом може бути місцева влада Вінниці, яку журнал «Форбс» називає «найкращим містом для життя в Україні». Ще десять років тому вона була звичайним провінційним містом iз купою проблем. У 2006 році мером міста став 28-річний Володимир Гройсман, який розпочав свою роботу з налагодження комунального господарства: прибирання міста, вивезення сміття, ремонту доріг. Понад 70% вінничан віддали за нього свої голоси, вдруге обравши мером.

Він вивів на вулиці міста швейцарські трамваї з безплатним wi-fi, мінімізував контакт громадян iз місцевими чиновниками, запровадивши електронну реєстрацію документів. А також налагодив внутрішню комунікацію між вінничанами та владою міста через спеціальну диспетчерську службу.

Тепер, обравшись до парламенту від Блоку Петра Порошенка, спікер Володимир Гройсман нагадує, що насправді «будь-яка посада є лише інструментом для впровадження тих чи інших рішень».

Зберегти країну, не пересваритися остаточно, не відкривати внутрішнього фронту, щоб продовжувати реформи — закликає команда Блоку Петра Порошенка разом з активістами «УДАРу» і «Народного фронту». І показує, як це можна зробити. Коли склалася критична ситуація на Придніпровській ТЕЦ у зв’язку з відсутністю вугілля, втрутився народний депутат від БПП Максим Курячий, який разом iз профільним міністерством вирішив проблему. Саме так має бути налагоджена робота — у чіткій співпраці регіонів iз центральними органами влади.

Перед тим як зробити вибір, необхідно відключити емоції і подивитись на справи, які кандидати, або їхні партії робили в минулому. Кожне дерево пізнаєте по плодах його, — вчить Євангеліє, але там нічого немає ні про політичну рекламу, ні про яскраві білборди.