Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Вилитий із бронзи співак Кузьма Скрябін. (з соціальної мережі.)
Серед сіті-парку Луцька з’явився вилитий із бронзи співак Кузьма Скрябін. У Міжнародний день музики провели урочисту церемонію відкриття пам’ятника Андрію Кузьменку — любителю гострої правди, відомого своїм відвертим стьобом. Ініціатива створення пам’ятника належить підприємцю Андрію Покровському, який, до того ж, був особисто знайомий із музикантом. «Вчинки Кузьми завжди надихали на правду та справедливість, він був гідним товаришем для мільйонів українців. Андрій Кузьменко був особистістю, в якій кожен може побачити частину себе», — прокоментував Андрій Покровський.
На церемонії відкриття були присутні й батьки покійного музиканта. Батько «Скрябіна» — Віктор Кузьмич — поділився, що місто Луцьк завжди подобалося Андрієві, і загалом, приїжджаючи з концертів на Волині, він був сповнений приємних вражень від жителів і культури, а також часто привозив жарти з Волині.
«Наше місто завжди раде було бачити в гостях «Скрябіна», — прокоментував луцький активіст Павло Федонюк. — Його запрошували в Луцьк не тільки як музиканта з гуртом, а і як почесного гостя чи ведучого, наприклад, на відкриття ресторану, у парк-сіті. Я сам особисто познайомився з ним на фестивалі «Бандерштат» два роки тому, і він сказав, що йому тут подобається, бо тут спокійно».
Втім пам’ятник одразу викликав шквал критики. Немало користувачів соціальних мереж в обговореннях висловили своє обурення, що Кузьма сам на себе не схожий. Рис кого тільки не побачили в бронзовому постаменті — і Кiркорова, і Леонтьєва, і Томаса Андерса, і навіть Петра І з Людовіком ХVI, тільки не самого Скрябіна. Однак активіст Павло Федонюк упевнений, що постамент не заслуговує такої критики. «Зробити пам’ятник узагалі — нелегка робота. Як на мене, пам’ятник вийшов чудовим. І це — Кузьма».
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>