Перемога — до пари

Попри те, що національна збірна втратила реальні шанси посісти в групі два перші місця, що дають право на пряму кваліфікацію на футбольне Євро-2016, у «синьо-жовтих» усе ще залишається можливість уникнути нещасливого для себе «плей-оф» i без додаткового головного болю, обмежившись лише матчами групового етапу, відібратися на майбутній континентальний форум, який прийматиме Франція.

Для цього в заключних матчах своєї «пульки» підопічним Михайла Фоменка слід здобути дві перемоги, які забезпечать нашій команді статус кращої третьої збірної відбору, а разом з ним і пряму путівку на ЧЄ, де, нагадаємо, вперше змагатимуться не 16, а 24 національні колективи.

Суперниками українських футболістів у цій доленосній «спарці» будуть наразі перша й остання збірні квартету «С». Точніше, спочатку, 9 жовтня, в Скоп’є «синьо-жовті» зіграють з аутсайдером нашого секстету — командою Македонії, а через три дні в Києві приймуть лідерів «пульки» — іспанців, які, до слова, на час свого візиту до столиці України, швидше за все, вже матимуть на руках квитки до Франції, адже взяти необхідне для єврокваліфікації очко в домашньому поєдинку проти Люксембургу проблемою для чинних чемпіонів Європи, думається, не буде.

Утім говорити, що підопічних Фоменка найближчим часом чекає легке життя, а заключні метри відбіркової дистанції стануть швидкісною магістраллю, аж ніяк не можна. Приміром, македонці хоч і програли сім із восьми матчів відбору, в домашніх стінах жодного суперника не зустрічали «хлібом-сіллю». Варто нагадати, що перше українсько-македонське побачення, яке рік тому відбулося у Львові, завершилося натужною мінімальною перемогою наших хлопців. Можна передбачити, що переграти непоступливих балканців у Скоп’є однією лівою й зекономити сили на вирішальну гру проти «Червоної фурії» українцям буде вельми складно. А дуель проти чинних чемпіонів Європи взагалі стоїть осібно. Гранд без турнірної мотивації — подвійна загадка. Швидше за все, Вісенте Дель Боске кине в бій «дублерів», які, за словами Михайла Фоменка, робитимуть усе, аби довести наставнику свою профпридатність i вибороти собі на майбутнє місце в «основі».

Не секрет, що збірній України нинішнього скликання дуже важко даються ігрові «дуплети», коли потрібно на максимумі діяти в двох матчах поспіль. Яскравий приклад — «плей-оф» відбору на ЧС-2014 проти французів, коли після феєричної перемоги в першому матчі наші хлопці зазнали симетричного фіаско в грі-відповіді. Можна пригадати й нещодавню «спарку» Білорусь/Словаччина, в якій «синьо-жовтим» не вдалося здобути важливу в контексті боротьби за два перші місця в групі звитягу над нашими західними сусідами. Михайло Фоменко про цей дефект знає. Цікаво, як вирішить наставник цю проблему? Адже сумніватися, що задля перемоги над іспанцями, навіть умовно другого складу, нашим збірникам доведеться вистрибувати зі штанів, не доводиться.

Розраховувати на морально-вольові якості своїх лідерів можна, проте, думається, ефективніше спрацювала б схема з кадровою ротацією. Так, Михайло Фоменко звик довіряти старим і перевіреним кадрам, але чому б нарешті Михайлу Івановичу не зламати свої стереотипи й не виставити на матч проти аутсайдерів-македонців представників найближчого резерву? Здається, момент для цього випав просто чудовий.