А спів «Думки» звучить

Днями у Великому залі Національної музичної академії України імені Чайковського пройшов вечір пам’яті народного артиста Віктора Петриченка — багаторічного диригента уславленої на весь світ хорової капели «Думка». «Обірвана струна» — таку назву мав концерт. Життя маестро Петриченка і справді обірвалося, як та струна, — раптово і у тому віці, коли людині ще жити і жити. 12 травня 2014 року він відсвяткував 60-річчя, а через чотири місяці його земний шлях обірвався. Ця смерть стала великою втратою не лише для капели «Думка», в якій Віктор Вікторович пропрацював цілих три десятиліття, а й для кафедри хорового диригування музичної академії, професором якої він був. Його учні сьогодні працюють у багатьох найвідоміших українських (і не тільки!) хорових колективах, музичних театрах, філармоніях.

Ректор НМАУ Володимир Рожок у своєму виступі зауважив, що Віктор Петриченко однаково сильно любив як капелу «Думка», так і студентський хор академії. Ці два колективи — професійний і студентський — того вечора виступали як один зведений хор. Програма концерту включала духовну музику, багатоголосий церковний спів — звучали твори Дилецького, Бортнянського, Веделя, Яшвілі. Дуже символічним було виконання хорового концерту «Внуши, Боже, молитву мою» Олександра Гречанінова. На завершення вечора прозвучала кантата «Іоан Дамаскін» Сергія Танєєва у виконанні зведеного хору та Національного симфонічного оркестру України. За диригентським пультом стояв художній керівник «Думки» Герой України Євген Савчук, разом з яким Віктор Петриченко колись розпочинав роботу в капелі.