НОВИНИ ПЛЮС

Агророзписки: перший досвід

Дискусія «Поширення системи аграрних розписок у регіонах України» відбулася під час виставки «АГРОЕКСПО-2015».«Застосування аграрних розписок у Полтавській області дало істотний результат для першого року роботи інструменту. Видано 9 товарних і одну фінансову розписку. Середній розмір зобов’язань за однією аграрною розпискою — близько 3 млн. грн.», — повідомила заступник міністра агрополітики Владислава Рутицька.

Мінагрополітики підтримує розвиток нового для українців фінансового інструменту методичними розробками щодо бухгалтерського обліку та оподаткування операцій з аграрними розписками згідно з нормами чинного законодавства, вчинення виконавчих написів та примусового виконання аграрних розписок. Поширення використання аграрних розписок на Харківську, Черкаську та Вінницьку області майже в чотири рази збільшить обсяг сільськогосподарських угідь, майбутній урожай з яких може стати предметом застави за аграрними розписками. Найперспективнішими культурами для забезпечення аграрних розписок називають озиму пшеницю, озимий ріпак та кукурудзу.

Курс на вільну торгівлю

Мінагрополітики задекларувало перехід від адміністративного регулювання ринку до вільної конкуренції, яка може забезпечити значне зростання аграрного сектору. Досі операторів зернового ринку змушували отримувати квоти, платити експортні мита. Це породжувало значну корупцію. Відтепер, як запевняє міністр Олексій Павленко, інструментом регулювання стає Меморандум, що його на добровільних засадах підписує Мінагрополітики з учасниками зернового ринку за обсягами експорту. При цьому щотижня проводять моніторинг залишків. Олексій Павленко зауважив, що на показники цьогорічного врожаю зернових, який очікують на рівні 58—60 мільйонів тонн, впливала посуха. Були проблеми з кукурудзою (посіяно пізніше 10 травня), з пізно посіяним соняшником, який не встиг укоренитися, почав засихати. Але загальна картина на кінець вересня вирiвнялася. Експортний сезон активний. Йому сприяє дерегуляція, скасування сертифікації в портах. Україна цьогоріч вийшла на рекордний експорт — 34,6 млн. тонн зерна. Торік було близько 33 млн. тонн. Якщо обсяг виробництва співпаде з очікуваним, можна буде легко наростити експорт і до 36 млн. тонн. За словами міністра, на сьогодні 90 відсотків кукурудзи, яка закуповується Китаєм, — українська. Активізували співпрацю з Саудівською Аравією. Чекаємо, коли відкриється ринок Ірану, де готові купувати до 3 млн. тонн нашого зерна. Загальний експорт продуктів харчування в ЄС за вiсiм місяців нинішнього року склав майже 2 млрд. доларів США. Основні імпортери української продукції — Іспанія, Італія, Голландія. Ми вже працюємо на відкритому ринку, відповідаючи світовим трендам.

Повернути сіль

Мінагропрод України ініціює повернення Слов’янського солевиварювального комбінату до державної сфери управління. Ще на початку 90-х років Донецьке регіональне відділення Фонду держмайна передало в оренду цілісний майновий комплекс комбінату, а згодом і окремі майнові комплекси — солевиварювальні заводи №1 і №2. Останній iз них — російському ТОВ «Слов’янська солевидобувна компанія» на період до 2033 року. В результаті неефективної оренди та відсутності контролю з боку Фонду держмайна, великі підприємства виведені з державного управління. Завод №1 припинив функціонувати, залишки його майна до сьогодні передаються в оренду різним суб’єктам, повідомили в Департаменті з управління державною власністю. Хоча, згідно iз законодавством, комбінат входить до переліку стратегічних та заборонених до приватизації компаній. Виключення Держпідприємства з цього переліку в рамках урядової програми з роздержавлення може створити серйозну загрозу приватизації заводів на користь держави-агресора.

Аби унеможливити такі ризики Мінагрополітики ініціювало перегляд оренди заводів вказаною російською компанією. Відповідні звернення направили до правоохоронних органів та Фонду держмайна.

Яйця для Ізраїлю

Перші два мільйони українських яєць уже продаються на ринку Ізраїлю. Як повідомила прес-служба Мінагрополітики, Ізраїль посів 11-те місце у списку країн, куди Україна експортує продукцію сільського господарства. Наразі йдеться про можливість збільшення для України експорту якісної агропродукції, яка зможе конкурувати на ізраїльському ринку.

Дозвіл на експорт яєць до Ізраїлю Україна отримала в серпні після відповідної експертизи компетентних органів. Перевірку пройшли сім українських підприємств. Дозвіл отримали два.«Для отримання сертифіката на імпорт яєць, обов’язковою умовою є візит та експертиза ізраїльської державної ветеринарної служби в країну-імпортер. Завдяки співпраці Посольства Ізраїлю в Україні та Мінагрополітики, ефективній роботі всіх компетентних органів, сьогодні на ринку Ізраїлю ми бачимо розширення найменувань продукції українського виробництва», — повідомила голова торгово-економічної місії держави Ізраїль Елізабет Соловйова. Раніше основним постачальником яєць в Ізраїль була Туреччина. Але після підозр про спалах пташиного грипу в Туреччині імпорт призупинили.

Рибний патруль на часі

Голова Держрибагентства Ярема Ковалів анонсував початок набору нових співробітників до органів рибоохорони. До роботи вони стануть після навчання та атестації. «Це новий персонал, вибраний на основі відкритого конкурсного відбору, незаплямований корупцією, який матиме гідну зарплату. Рибоохорона матиме сучасне технічне оснащення та систему моніторингу. Такий комплекс заходів дозволить нам побудувати на українських водоймах систему контролю європейського рівня», — прокоментував Ковалів.

Сьогодні рибінспекція не працює належним чином, бере хабарі та часто покриває браконьєрів. Основні причини — низькі зарплати інспекторів, катастрофічне матеріально-технічне забезпечення. Деякі управління отримують на місяць паливо, якого вистачає лише на годину активної роботи на воді. Вирішити проблему можна лише через повну ліквідацію старої системи і запуск нового рибного патруля. Концепцію реформування обговорювали з міжнародними експертами та отримали від них схвальні відгуки. Пілотний проект зі створення «рибного патруля» стартує у Києві та Київській області. Нові співробітники пройдуть відповідне навчання, атестацію, отримають сучасне матеріально-технічне оснащення — човни, дрони, прилади нічного бачення, ехолоти тощо. Фінансування на «пілот» планує виділити уряд. Для запуску нової служби в усій Україні залучатимуть фінансування іноземних донорів та міжнародних інституцій. За словами Коваліва, за рахунок внутрішньої оптимізації заробітну плату рибінспекторів буде піднято з 1500 до 4000-6000 гривень без додаткового фінансування з державного бюджету.