Хороший учень з Києва

За могутніми спинами братів Кличків, до чемпіонського клубу яких нещодавно приєднався ще й Василь Ломаченко, спортивна Україна не змогла детально розгледіти сходження на боксерський олімп іншого українця — Віктора Постола. Минулими вихідними в Каліфорнії слабо розрекламований на Батьківщині 31-річний киянин несподівано для багатьох здобув престижний пояс чемпіона світу за версією WBC в першій напівсередній вазі. Звитяга над аргентинцем Лукасом Матіссе стала 28-м тріумфом в кар’єрі нашого співвітчизника, котрий за всі роки своєї профі-діяльності не зазнав ще жодної поразки.

Про можливий успіх вітчизняного боксера перед чемпіонським боєм експерти говорили дуже стримано, адже досвіду подібних дуелей у Віктора взагалі не було. Не побільшало оптимізму в шанувальників Постола й після початку поєдинку, коли зі стартових секунд ініціативою заволодів аргентинець Матіссе. Однак із наближенням пізніх раундів домінування в ринзі несподівано перейшло до українця, котрий в десятій «трихвилинці» завдав опонентові разючого удару, оговтатися від якого тому не вдалося. «Українці будуть пишатися цією перемогою. На шляху до чемпіонства я здолав дуже сильного і потужного суперника», — сказав Постол.

Ключем до свого тріумфу український боєць назвав співпрацю з легендарним тренером Фредді Роучем. «Я чемпіон світу, тому що Фредді — кращий тренер на планеті», — заявив новоспечений володар пояса Всесвітньої боксерської ради. Як розповів Постол, стати чемпіоном світу він мріяв з дитинства. Задля цього в підлітковому віці він переїхав з Києва до США — до мекки боксу.

Співпрацювати з Роучем, під орудою якого тренувалися такі легенди боксу, як Володимир Кличко та Мені Пакьяо, Постол почав не так давно. Бій проти Матіссе був лише третім їхнім спільним проектом. Утім це не завадило їм підняти над головою зелений пояс WBC. «Перед десятим раундом я сказав Віктору, що суперник втомився й настав час для правого аперкоту та лівого хука. Загалом, він — чудовий учень, який добре виконав план на бій. Насправді цей тріумф один із найбільших у моїй тренерській кар’єрі», — резюмував Роуч.