Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Тринадцятий Міжнародний музичний фестиваль «Джаз Коктебель» у Затоці завершився ще влітку, але його «камбек» відіграли 26-27 вересня у київському Будинку «Майстер Клас». Осіннім київським акордом Koktebel Jazz Festival став окремий фестиваль Voloshin Jazz Weekend — сцена, з якої тринадцять років тому і починався один iз найатмосферніших українських музичний фестивалів просто неба. Президент фестивалю Лілія Млинарич зізнається «УМ»: «Для мене джаз — це Всесвіт, з окремими галактиками, планетами. Перше, що відчуваю, коли чую джаз, — щастя».
Уже другий рік Волошинська сцена запрошувала любителів джазу не просто як відголосок фестивалю у Затоці, а як повноцінний фестиваль із концертами українських та європейських джазових команд, майстер-класами, джейм-сейшенами та іншими подіями. Так, два дні поспіль незмінний куратор Волошинської сцени Олексій Коган у своїй незрівнянній манері незворушного чарівника-гумориста проводив лекції, присвячені джазу та фестивальному життю, які називалися «Ностальгія по Окремій реальності» та «Джаз Коктебель». Спогади про майбутнє».
Спеціальним проектом цього фестивалю стала відкрита сцена у Маріїнскому парку. Park Stage фестивалю Voloshin Jazz Weeken об’єднала джазовою музикою різні регіони України — найкращі колективи, які грають джаз, та всіх, хто минулими вихідними опинився у парку або спеціально приїхав, аби послухати відомих вітчизняних виконавців. Із тринадцятої до сімнадцятої години в суботу для киян грали Fast Fats band, Big Second та Alyona Salova & Latin Legacy, а в неділю столичну публіку частували джазом Groove Trio, Imaginarium та Free Breath. Насолодитися музикою можна було безкоштовно.
Відкритим був і літній майданчик, на якому до шостої години у суботу та неділю в рамках Voloshin Jazz Weekend звучали літературно-музичні експерименти «Волошинські читання». Тут охочі зручно розмістилися за столиками біля Будинку «Майстер Клас» і читали свої вірші, а також слухали українських поетів Олега Короташа, Олену Гусейнову під ритми музики від колективів «Каштановий рояль», Shopping Hour. Роман Коляда представив свій проект SolidARTnist.
Але головне дійство почалось після шостої години — тут зазвучали мотиви джазу різних країн світу. Розпочали сюрпризом, причому, сюрпризом не лише для глядачів, а й для організаторів фестивалю. За словами Лілії Млинарич, «бразильські мотиви від українського гурту VIVA BRAZIL підготував інший колектив — Jazz in Kiev, повідомивши, що вони хочуть зробити подарунок для Voloshin Jazz Weekend, але не сказавши, який саме».
Закордонні гості здивували не менше. Французький піаніст Тьеррі Майар у складі свого відомого тріо представив новий альбом «Королівство Арвен», один iз кращих британських джазових гуртів Phronesis продемонстрував справжні англійські мотиви. Чимось абсолютно екстраординарним виявився виступ норвезького саксофоніста Маріус Несета з його групою. Цього музиканта називають кращим скандинавським саксофоністом iз часів Яна Гарбарека, і те, що він виробляє з інструментом на сцені, не може залишити байдужим навіть того, хто не розуміє джазу, не любить музики. Виступ гурту MARIUS NESET — вистава з емоціями, інтригою, загадковою і палкою мімікою виконавців та колосальним зарядом енергії, який рухається між музикантами та глядачами. Один з ударників грає чотирма паличками, а інший третину виступу сидить хіба що не в повітрі, бо весь час підстрибує, рухається, його волосся злітає високо над головою. Так, не залишається жодного сумніву, що: «Це не партзбори, це — Voloshin Jazz Weekend!» — саме такими словами розпочинав концерт куратор Волошинської сцени Олексій Коган.
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>