«Стоп» на злітній смузі

Двадцять шість порушників

У понеділок Державна авіаційна служба України виконала рішення Ради національної безпеки і оборони — і офіційно повідомила російські авіакомпанії про заборону для них приземлятися в українських аеропортах з початком зимової навігації. Тобто, після 25 жовтня. У санкційний список Києва потрапив «Аерофлот» і три його дочірні компанії — «Росія», «Донавіа», «Оренбурзькі авіалінії». Також «Трансаеро», яка нещодавно перейшла в операційне управління «Аерофлоту», «Сибір» («S7»), «Уральські авіалінії», «Газпромавіа», Red Wings тощо. Всього у переліку — 26 авіакомпаній. Прикметно, що входить сюди і спеціальний льотний загін «Росія», який перевозить перших осіб їхньої держави, а також 224-й льотний загін міністерства оборони РФ. Іншими словами, якщо Володимир Путін раптом вирішить здійснити робочу поїздку до Києва, його літаку не дозволять увійти у наш повітряний простір.

Цифра «26», утім, не має особливо налякати. Адже з них міжнародні рейси між Україною та Росією здійснюють три українські та чотири російські компанії. Найбільше рейсів має «Аерофлот». Так, у вересні — останньому місяці, коли дозволено польоти — він здійснить 270 рейсів до Києва та Одеси. «Трансаеро» виконає 123 рейси до цих двох міст. «ЮТейр» — єдина компанія, яка не потрапила до переліку заборонених — виконує 94 рейси до Києва і Львова, а «S7», що змушена буде припинити польоти, — має 64 рейси до Києва і Львова.

Наші компанії літають суттєво менше. Так, «МАУ» у вересні здійснить 156 рейсів до Москви, Санкт-Петербурга та Калінінграда, «Дніпроавіа» і «Мотор-Січ», відповідно, 60 і 30 рейсів до білокам’яної. У цьому разі рейс «Київ—Москва» намагався впроваджувати «Атласджет-Україна», дочірня компанія турецької компанії «Атласджет».

Запроваджуючи санкційний список, українська сторона залишала привідченою кватирку для росіян — одна з компаній до цього переліку не потрапила. А тому могла би продовжувати здійснювати польоти — якби позиція російської сторони також була компромісною.

Москва обирає категоричність

Безумовно, офіційний Київ чудово розумів, що Москва запропонує санкції у відповідь і таки заборонить частину польотів. Але таки частину, як зробила Україна. Компанія «МАУ», наприклад, сподівалася, що тією однією компанією, якій Москва може дозволити літати до Росії (як зробив Київ щодо «ЮТейру»), стануть саме вони. І позавчора «МАУ» оприлюднила відкритого листа.

Головна теза — українська компанія нічого не порушувала, а тому не сприймає жодних можливих «дзеркальних» заходів. «Необхідно заявити, що, на відміну від двох названих у списку санкцій російських авіакомпаній, МАУ ніколи не порушувала законодавство РФ», — сказала прес-секретар компанії Євгенія Сацька. Навіть більше, за словами Сацької, український національний перевізник і так страждає від свавілля росіян, які частково закрили йому повітряний простір Росії. І ця заборона має конкретну ціну в доларах. «МАУ» вже більше року страждає від санкцій, введених Російською Федерацією, які полягають у забороні прольоту повітряного простору РФ з посиланням на технічні причини, що призвело до значного збільшення протяжності цілої низки маршрутів МАУ і фінансових втрат близько 6 млн. доларів на рік», — відзначили в компанії.

Ідеться насамперед про перельоти до Грузії та інших держав Кавказу. Після анексії Криму росіяни в односторонньому порядку закрили всім без винятку українським компаніям повітряний коридор над захопленим півостровом — причому, без жодних попереджень і в один день! Автор цих рядків був пасажиром рейсу компанії «Візейр-Україна» «Київ—Кутаїсі», коли російські диспетчери заборонили політ в останній момент, пасажири вже сиділи у салоні літака. Нас попросили покинути борт, і командир судна узгоджував альтернативний шлях повітряним простором Туреччини. Саме цим маршрутом — довшим і затратнішим — літають до Грузії і досі.

Утiм російський прем’єр Дмитро Медведєв одразу ж, як тільки українське повідомлення із забороною дійшло до російських адресатів, дав доручення мінтрансу РФ розглянути питання введення обмежувальних заходів щодо українських авіакомпаній. Московські чиновники спрацювали оперативно! І близько опівночі за київським часом з’явилося повідомлення мінтрансу РФ, що Росія повністю і без винятків закриває свій повітряний простір для українських авіалайнерів. «Федеральне агентство повітряного транспорту повинно повідомити авіакомпаніям України про введення заборони на використання повітряного простору РФ з 25 жовтня, — повідомила прес-служба їхнього мінтрансу. І розтлумачила: Цей захід стане дзеркальною відповіддю на повідомлення Державіаслужби України».

Російська заборона, як і передбачали скептики, таки вийшла тотальною. А тому українська Державіаслужба, як можна прогнозувати, також зробить аналогічний крок — і ні в чому не винна компанія «ЮТейр» також буде змушена припинити польоти. Якщо Москва, звичайно, не зробить крок назад.

До Росії — через Мінськ, Ригу, Стамбул, Лондон...

Якщо РФ погодиться на компроміс і сторони залишать на лінії по одній компанії — з російського боку «ЮТейр», з українського, наприклад, «Мотор-Січ» чи «Атласджет» — то на ринку утвориться псевдомонополія. Яка характеризуватиметься підвищенням цін на квитки та зниженням частоти рейсів. До того ж у міжнародному напрямку працюватимуть два летовища — у Києві та Москві, інші прямі рейси між двома країнами відійдуть у минуле.

Якщо цього не станеться і Росія показуватиме свої принципи, пряме сполучення мiж Києвом i Москвою залишиться у минулому. А це не мало не багато — близько 600 тисяч пасажирів щороку! За такий куш варто поборотися. Першою про намагання включитися у змагання за україно-російські рейси заявив білоруський національний перевізник «Белавіа». «Ми можемо суттєво збільшити частоту рейсів із Мінська на Київ і Москву, після відповідного узгодження зi сторонами, — сказав генеральний директор компанії Анатолій Гусаров. — Наразі ми вивчаємо ситуацію. І від того, як вона змінюватиметься, ми коригуватимемо власні дії».

Шанси додатково заробити з’являться також у Air Baltic, Estonian Air, які пропонуватимуть польоти через Ригу і Таллінн. Теоретично у боротьбу за українського та російського пасажира може включитися «Туркіш Ейрлайнс», яка має доволі розгалужену мережу прямих рейсів зі Стамбула не лише до Києва і Москви, а й до низки українських і російських міст. А тому він буде здатний запропонувати конкурентні пропозиції для пасажирів. Непогані шанси також у польської «Льот», яка перевозитиме «паксів» через Варшаву. Утiм, як зазначають аналітики, на ринку можуть з’явитися найнесподіваніші пропозиції, які будуть вигідні пасажирам своєю ціною: через німецькі, скандинавські летовища, Лондон.

«Події на цьому ринку можуть розвиватися за так званим «грузинським сценарієм», який діяв упродовж кількох років. Так, після війни між Грузією і Росією у 2008 році українські авіакомпанії дуже потужно підхопили цей пасажиропотік і почали возити пасажирів iз Москви до Тбілісі через Київ, Одесу та інші аеропорти, — каже пресі директор компанії «Стиль Авіа» Євген Хайнацький. — Зараз багато пасажирів, ймовірно, пересяде на залізничний та автомобільний транспорт. Утiм очікується і падіння пасажиропотоку: люди просто відмовлятимуться від поїздок».

Авіатори рахують збитки. Залізничники — в очікуванні санкцій?

Збитки авіакомпаній від таких дій можуть бути доволі відчутними. Так, лише другий столичний аеропорт «Жуляни», за словами його директора Дениса Костржевського, втратить третину свого доходу — через скасування рейсів «Трансаеро». Головна повітряна гавань держави — «Бориспіль» — можливі збитки наразі рахує. Наш національний перевізник — «МАУ» — раніше заявляв, що недоотриманий прибуток внаслідок санкцій обійдеться йому в 35-42 мільйони доларів щороку. Вчора прес-секретар компанії уточнила цифри і через це рішення Москви пообіцяла підняти ціни на авіаквитки.

«Негативний економічний ефект від зупинки наших рейсів між Україною і Росію становитиме 10 млн. доларів, — сказала Євгенія Сацька. — Якщо розділити ці збитки на п’ять мільйонів пасажирів, яких ми перевозимо щороку, то умовна «компенсація» цих витрат становитиме щонайменше два долари».

Росіяни прогнозують втрати на рівні 1,5-1,8 млрд. рублів лише за три місяці. «Це зовсім не мало, особливо враховуючи важкий стан галузі, — каже генеральний директор російської компанії Infomost Борис Рибак. — Скажімо, піврічна виручка «Аерофлоту» в нинішньому році становила 176,5 млрд. рублів. До того ж російські компанії втрачають частину ринку, насамперед, транзитного». Тож, за словами Рибака, теоретично, обидві сторони — українська і російська — мають понести приблизно однакові фінансові втрати. «Але на практиці, мабуть, російські авіакомпанії втратять трохи більше», — каже експерт.

Натомість у виграші опиняться не лише іноземні авіакомпанії, а й, наприклад, залізничники. За словами експертів, із січня по серпень потягами з України до Росії і назад проїхало понад півтора мільйона пасажирів. Тепер ця цифра може зрости. Якщо, звичайно, на цьому ринку також не трапиться санкційних обмежень. Деякі експерти вже цікавляться, чому, закриваючи свої летовища для російських лайнерів, українська влада не реагує подібним чином на РЖД [Российские железные дороги], яка точно таким же чином порушує міжнародні санкції? «РЖД точно так само незаконно здійснює рейси між Москвою та Сімферополем по рейках, як і «Аерофлот» та «Трансаеро» повітрям», — написав у своєму «Фейсбуку» експерт авіаринку Сергій Кадученко.