Причина рішення Ради нацбезпеки — порушення міжнародних правил. Тобто посадка на закритий аеродром міста Сімферополь, польоти на які заборонила наша авіаційна влада одразу ж після анексії півострова. Проте у росіян є власна гордість, і вони продовжували приземлятися у Сімферополі, чудово розуміючи, що за це їх можуть покарати. І не лише в Україні! «Це чисте безумство наших вождів — пускати «Аерофлот» до Криму. Адже можна потрапити під санкції і втратити прибуткові європейські та заокеанські рейси. У такому випадку треба створювати планово збиткову компанію, яка спеціалізуватиметься тільки на сімферопольських рейсах», — розмірковували експерти на російських транспортних форумах. До речі, жертвою польотів до Криму торік став і новонароджений російський лоукост «Доброльот».
«Трансаеро» правил не порушував, але нещодавно він об’єднався з «Аерофлотом», і тепер йому також, iмовірно, запалять червоне світло. Втім цілком логічний крок Києва несподівано викликав лють Кремля. «Звичайно, припинення авіасполучення між Російською Федерацією і Україною було б черговим актом божевілля, але, на жаль, ґрунтуючись на досвіді останніх 20 місяців, ми не можемо заперечувати це безумство і заперечувати гіпотетичну можливість. Але і ми дамо відсіч відповідними санкціями», — заявив прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков, не підбираючи дипломатичних слів.
У тому, що росіяни завдадуть удару у відповідь, ніхто не сумнівається. Росіяни оперативно прокоментували подію. «Росія вживатиме заходiв у відповідь, якщо Київ таки закриє з 25 жовтня повітряний простір для російських компаній, — заявив міністр транспорту Росії Максим Соколов, — російська влада буде змушена ухвалити дзеркальні заходи». Відтак, серед постраждалих може опинитися національний перевізник компанія «МАУ», якій РФ може закрити повітряний шлях до Росії. Щоправда, не все так просто. Скажімо, під українські санкції не потрапляють російські авіакомпанії S7, Utair, які залишать за собою частину ринку. І навіть можуть суттєво збільшити його, якщо Державіаадміністрація України віддасть їм квоти «Аерофлоту». Тому Україна може вимагати такої ж кількості рейсів для своїх компаній. Найближчим часом ці питання, ймовірно, будуть головною темою для двосторонніх перемовин.
«Аерофлот» же, схоже, повірив у серйозність вимог Києва і вже готується покинути наше небо. Вже наступного дня після оголошення про санкції компанія скасувала відразу чотири рейси в Україну і в зворотному напрямку, три рейси до Харкова, ще один — в Одесу. А експерти тим часом намагаються порахувати втрати після ймовірного скасування рейсів. Директор аеропорту «Жуляни» Денис Костржевський повідомив: після заборони «Трансаеро» його летовище втратить третину своїх доходів. Це близько 2,5 млн. гривень податку щомісяця. Плюс до втрати тих 25%, яких вони зазнали після ліквідації українського «Візейру».
Але і тут не все так просто. Адже прибутки, про які йдеться, великою мірою — умовні. Як виявилося, провідний російський авіаперевізник «Трансаеро» заборгував допоміжному київському летовищу понад 650 тисяч доларів. І з учорашнього дня «Жуляни» навіть погрожували в односторонньому порядку припинити обслуговування «Трансаеро». «Схема проста, — пояснив свій план дій Денис Костржевський. — Літак iз Москви приземлиться, ми подамо трап і пасажири підуть у місто. Але на зворотний рейс ми пасажирів не реєструватимемо і навіть не буксируватимемо літак на злітну смугу». Втім до таких дій не дійшло. Коли цей номер готувався до друку, стало відомо, що Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) продовжує обслуговувати авіакомпанію «Трансаеро» (РФ), оскільки остання погасила частину заборгованості перед аеропортом згідно з графіком погашення.
Бізнес-клас під час війни
«Триває війна, а ми спонсоруємо російські авіакомпанії. Недарма ж Пєсков і його почт почали так переживати через це рішення. Зрозуміло, що російські авіалінії втратять значний заробіток, який вдавалося отримати від українців. Тому зараз російські лобісти і намагаються усіма шляхами якось домовитись, щоб це рішення отримало зворотну дію» — коментує «УМ» політичний експерт Юрій Злагода.
Проте є й ті, які не дуже задоволені таким рішенням: «Я часто літаю в Москву по роботі. І переплачувати і шукати якісь інші шляхи мене зовсім не задовольняє, скажу відверто. Варто спершу Президенту свій бізнес у Росії закрити, а не за рахунок людей воювати» — прокоментував «УМ» український бізнесмен Андрій Ворошилов.
І програми, і кирзові чоботи
З 25 вересня Кабмін також забороняє транзитні польоти російських авіакомпаній через територію України, «якщо вони містять товари військового призначення, подвійного призначення або російську військову живу силу». «Немає чого робити російським літакам iз російськими триколорами в українських аеропортах», — заявляє Яценюк.
Прем’єр також зазначив, що, згідно з рішенням РНБО, діє заборона на використання російського програмного забезпечення. Йдеться, зокрема, про софт компанії «Лабораторія Касперського». «До всіх органів виконавчої влади є чітка вимога: тим компаніям, щодо яких застосовані санкції, заборонити участь у державних закупівлях, щоб вони не мали доступу до бюджетного ресурсу країни», — заявив Прем’єр.
Яценюк нагадав, що рішенням РНБО застосовуються персональні санкції до окремих суб’єктів Російської Федерації. Також тепер санкційний комітет має у постійному режимі моніторити виконання запроваджених санкцій. За необхідності, можливо, змінити і додати до рішення РНБО додаткові прізвища і компанії, наголосив Прем’єр. Відповідальність за запровадження санкцій персонально лежить на керівниках центральних органів виконавчої влади і директорах державних підприємств. «Керівниками кожного органу виконавчої влади повинно бути забезпечене стовідсоткове виконання рішення Ради нацбезпеки і оборони», — додали у прес-службі Кабміну.
Із початку 2024 року в Україні припинили свою діяльність 254 288 фізосіб-підприємців, а після підписання у листопаді президентом закону про підвищення податків – закрилися 22,5 тис. ФОПів. >>
Хоча нам цього прямо ніхто не каже, але ми розуміємо: нас ведуть негативними сценаріями. >>
Міністерство оборони України виділило додаткові 1,89 мільярда гривень на покупку дронів. >>
На посилення морської оборони України Норвегія виділяє ще додатково 2,7 млрд норвезьких крон (близько $242,38 млн). >>
Вранці 15 грудня в Керченській протоці стало відомо, що тонуть два танкери "Волгонефть 212" і "Волгонефть-239", їх розламало навпіл, і мазут почав текти у воду. >>
Нові правила для в’їзду до країн Європейського Союзу вступлять в дію вже у 2025 році. >>
