Ех, Одесо!

Напередодні місцевих виборів Одеса виглядає як дівчина, до якої сватаються одразу кілька старих нелюбів. Тут ніби й не чули про Революцію гідності, не змогли прийняти й усвiдомити зміни, навіть не спробували це зробити. Тонкі голоси «людей дії» буквально потонули в морі тотального цинізму «людей старої системи», які, як з’ясувалося, нікуди не поділися, а, дочекавшись сприятливих умов, вилізли на-гора.

Ба, знайомі все обличчя

22 вересня почалася офіційна реєстрація кандидатів у мери. Поки що на тепле крісло в кабінеті на Думській площі претендують лише п’ятеро осіб, але й цей список уже повний до болю знайомих одеситам імен.

Едуард Гурвіц, який iде в мери самовисуванцем (мовляв, не хочу бути залежним від будь-яких політсил), хоча завбачливо підтримує політику нинішнього «губернатора», висловлюючи готовність з ним співпрацювати, уже мав можливість показати себе протягом двох каденцій. Він обіймав посаду міського голови Одеси протягом 1994—1998 та 2006—2010 років, будучи членом партій «Наша Україна» та «УДАР».

Ставлення одеситів до нього неоднозначне: одні пам’ятають його заслуги в підтриманні ідеального стану доріг у місті, інші — звинувачують у тому, що набрав кредитів і загнав місто в борги. Його також підозрюють у тісних зв’язках із кримінальним світом та у різних брудних оборудках, зокрема, приписують активну участь у розвалі «Чорноморського морського пароплавства».

Одним із перших зареєстрував свою кандидатуру і нинішній мер Одеси Геннадій Труханов. Якщо «гріхи» Гурвіца час трохи згладив у пам’яті виборців, то Труханов перед ними беззахисний, як немовля. За даними спецпроекту «ОБРАНІ», він лише на 30 відсотків виконав свої попередні передвиборчі обіцянки. Так, цілковито виконаними можна вважати всього п’ять програмних обіцянок Труханова. Серед них впровадження системи «електронне місто» і нова дитяча поліклініка. Ще дванадцять зобов’язань перед одеситами були виконані частково. Водночас запуск нового електротранспорту, оновлення систем каналізації і міських сміттєзвалищ, будівництво сучасного аеропорту, облаштування берегової лінії так і лишилися обіцянками.

Патріотичні сили Одеси не можуть пробачити Труханову поведінку під час Майдану, те, як він винаймав «тітушок» і активно підтримував «Антимайдан» (чого ще можна було чекати від тодішнього лідера фракції ПР в Одеській міськраді), а потім різко став рафінованим українофілом (наразі Труханов балотується від власної партії «Довіряй ділам»). Його також звинувачують у зв’язках із криміналітетом, чого він сам не заперечує, вважаючи такі контакти невідворотними (зокрема, його називали лобістом скандально відомого депутата ВР Юрія Іванющенка, відомого як Юра Єнакієвський).

Від партії «Відродження» йде журналіст і телеведуча Світлана Фабрикант, відома одеситам як організатор благодійних марафонів зі збору коштів на відродження історичних пам’яток міста та допомогу дітям-сиротам. Втім на політичній арені вона не новачок. У 2009 році Фабрикант очолила місцеву організацію «Сильної України» Сергія Тігіпка, а на парламентських виборах 2012 року була обрана народним депутатом України за списком Партії регіонів. У Раді вона відзначилася тим, що стала одним із п’яти депутатів, які не мали вищої освіти. Також була заступником міського голови при мері Одеси Олексієві Костусеві.

Темні конячки

Є й більш-менш свіжі обличчя: загадковий Денис Кешкентій — адвокат, який сам себе називає альтернативним кандидатом на посаду мера, самовисуванець Олександр Брель — економіст та юрист, раніше не помічений у жодній політичній силі. На одеській публічній арені він відомий як громадський активіст, засновник руху проти корупції «СтопХаб». Рух створений навесні цього року і поки відзначився роздаванням наліпок і не дуже популярною петицією до Президента. Втім, на думку експертів, їм навряд чи щось світитиме.

Серед вартих уваги кандидатів, які поки лише збираються реєструватися — радник Михаїла Саакашвілі Саша Боровик, що має балотуватися в мери від партії «Солідарність». Хоча особа Боровика також викликає сумніви. Компромат проти нього — навчання в московській школі КДБ та невиправдані сподівання на посаді радника в Мінекономіки. Уже зараз є думка, що, висунувши цю кандидатуру, БПП фактично відмовився від боротьби за Одесу.

«Свобода» вирішила пропонувати на пост мера главу Одеської обласної організації, колишнього нардепа Павла Кириленка. Він відомий своєю антиросійською позицією, а також як організатор різних акцій, зокрема проти встановлення в Одесі пам’ятника Катерині ІІ. Політичні опоненти звинувачують його в антисемітських висловлюваннях.

Опозиційний блок, швидше за все, представлятиме, навпаки, — відомий захисник євреїв нардеп Вадим Рабінович. В Одесі він має підтримку громадян, що показали президентські вибори 2014-го, але навряд чи проміняє депутатське крісло на посаду в регіоні. Решта ж політичних сил, яка могла б дати одеситам бодай якийсь альтернативний вибір, поки не визначилася або публічно не заявила про своїх кандидатів.

Старий кінь борозни не псує?

Найбільш одіозною серед усіх кандидатів у мери виглядає фігура Сергія Ківалова (він не заперечує, що збирається балотуватися від власної «Української морської партії»). Його політична постать насправді культова не лише для Одеси. Хоча тут, у своїй вотчині, він — досі цар і бог. Завдяки потужним медіа- та бізнес-активам він залишається на плаву і після таких політичних провалів, які потопили б кого завгодно. Але Ківалов не тоне.

За даними соцопитування, проведеного Південно-Українським центром етнічних і політичних досліджень «Лад», трійку лідерів у гонці за мерські повноваження очолює саме Сергій Ківалов. На другому місці Геннадій Труханов, на третьому — Едуард Гурвіц.

Серед політичних партій, яким одесити готові віддати перевагу, однозначним лідером є Опозиційний блок (з результатом 20,8%). На другому місці «Українська морська партія» Сергія Ківалова» (14,3%). На третьому — Всеукраїнське об’єднання «Самопоміч» (11,2%). Звісно, довіряти на сто відсотків таким соцопитуванням не можна, тому що, як мінімум, там не вказана вибірка. Водночас воно демонструє загальні тенденції та настрої людей за місяць до виборів, які не можуть не тривожити.