Сирський доповів Зеленському про найгарячі точки фронту
Також Головком доповів щодо ураження цілей на окупованій території – реалізовані операції та підготовка запланованих. >>
Олег Ляшко: Арешт Мосійчука — агонія режиму
25.09.2015
Українські патріоти. Один — за всіх, усі — за одного. Ляшко, Лозовий, Лінько і політв’язень Ігор Мосійчук.
Влада розпочала політичні переслідування депутатів від Радикальної партії після того, як вони вийшли з коаліції та викрили корупційні злочини вищого керівництва держави.
Те, що відбулося у стінах парламенту 17 вересня, під час голосування за позбавлення депутатської недоторканності та арешт народного депутата-«радикала» Ігоря Мосійчука, шокувало навіть найбільш досвідчених парламентаріїв. Багато хто з них зміг оговтатися після маніпулятивної відеопостановки Генпрокуратури тільки згодом. Низка експертів із монтажу одразу заявили, що відео сфабриковано — і це видно неозброєним оком. Депутати почали відкликати свої голоси під постановою, але виправити щось було вже запізно… Мосійчука вивели з зали суду кілька десятків спецпризначенців та посадили до СІЗО на два місяці.
У перші ж хвилини після затримання однопартійця Ляшко зазначив, що до останнього не вірить у те, що той вчинив цей злочин, і порадив дочекатися результатів розслідування. Однак наголосив: якщо звинувачення у бік Мосійчука виявляться правдивими, депутат має за це відповісти вiдповiдно до закону.
Своїм — усе, ворогам — закон
Щоправда, ті методи, якими взялися розправлятися з Мосійчуком, нічого спільного із законом не мають. Так, згідно iз законом України про регламент, постанову про арешт народного обранця спершу мали розглянути на профільному комітеті Ради, далі — обговорити в сесійній залі та надати обвинуваченому слово на свій захист. Мав право виступити і лідер фракції Олег Ляшко, на адресу якого також лунали огульні обвинувачення. Але спікеру Гройсману так кортіло посадити незручного «радикала», що він пішов на посадовий злочин — в обхід процедури, скориставшись атмосферою шоку та істерії, виставив це питання на голосування одразу після виступу Генпрокурора.
«Навіть серійному вбивці Чикатилові дали останнє слово, а Мосійчуку — ні, — обурювався заступник лідера Радикальної партії Андрій Лозовий. — Якщо у вас є що пред’явити колезі, то чому не робите це у законний спосіб? Чому йдете на безпрецедентні порушення?»
Відповіді на це та багато інших запитань «радикали» не отримали. Та лишати без уваги зловживання спікера Гройсмана вони не збираються — вже подали позов до суду про притягнення спікера до відповідальності за порушення закону та самоуправство.
«Він має (і буде!) відповідати на рівні з тими, хто протягував диктаторські закони 16 січня, ламаючи парламент через коліно», — наголосив Олег Ляшко.
А чи було відео?
Коли перший шок від перегляду відео ГПУ минув, депутати та експерти почали уважно переглядати цей «шедевр» кінематографа та помітили цікаві деталі — приміром, звукова доріжка і картинка не завжди збігаються, а відео змонтовано з багатьох різнопланових шматків, що дає привід вважати, що епізоди було висмикнуто з контексту. Загалом воно справляє враження нашвидкуруч склеєного напівфабрикату, який мав на меті справити лише перше враження на депутатів. Саме на цьому наполягає і сам Мосійчук.
«Якщо ви уважно почитаєте самі звинувачення, то побачите пересмикування, — вже на суді пояснював Мосійчук. — Прокурор зачитує тільки моє прізвище і загальну фабулу того, що відбувалося. Я особисто не кидав мера Конотопа Дзеда у смітник, не бив заступника голови сільради Коцюбинського, не завдавав фізичної шкоди судді Приморського суду тощо».
Депутат підкреслює: він сам голосував за внесення питання про зняття з нього недоторканності на голосування, бо хоче, щоб ця справа була розслідувана від «а» до «я». Але не думав, що влада так цинічно порушуватиме Конституцію, закони та регламент Верховної Ради при її розгляді.
«Я реабілітований як політв’язень режиму Януковича. Тепер я — політв’язень режиму Порошенка», — зазначив опозиційний політик.
Політична розправа
Мало хто не вірить у те, що справа Мосійчука — це задекларована владою боротьба з корупцією, звертаючи увагу на те, що жоден із «регіоналів», які були причетні до масштабного розграбування країни, досі не сидить. Натомість Мосійчук, який був політв’язнем режиму Януковича, а після реабілітації відразу поїхав на фронт, де затято боровся з окупантами, — став для Порошенка злочинцем №1.
Наразі, за словами Ляшка, ГПУ планує подання на затримання і арешт ще кількох депутатів від Радикальної партії: Андрія Лозового, Дмитра Лінька, Сергія Скуратовського, Сергія Рибалки і навіть самого Ляшка. Лідер української опозиції переконаний, що політичну розправу над членами його команди замовив особисто Порошенко, і це є його помстою за політичну позицію Радикальної партії. Так, напередодні затримання Мосійчука «радикали» внесли проект постанови про створення ТСК щодо розслідування корупційних злочинів Порошенка. «Радикали» наполягають на розслідуванні фактів, наведених суддею Чернушенком, про спроби адміністрації Президента впливати на рішення суду у резонансних справах.
Розізлила владу і протидія Радикальної партії голосуванню за зміни до Конституції, якими пропонувалося здати Донбас і розширити повноваження чинного Президента. Вихід РПЛ iз коаліції та небажання танцювати під дудку Порошенка вилилися у політичні переслідування команди Ляшка.
«Порошенко намагається добудувати диктатуру, яку не встиг добудувати Янукович. Але у нього не вийде. Те, що робить влада — це агонія. Всіх нас вони не пересаджають і ми не припинимо боротьбу», — твердо зазначив Ляшко.
