На VII Міжнародному фестивалі сучасного мистецтва Fest i Nova 2015, який триватиме на арт-віллі «Гарікула» та у тбіліському Музеї мистецтв Грузії до 19 жовтня, вперше представлено український павільйон. Учасниками павільйону стали проекти «Гебдомерос. Інсталяція Ковчег» Антона Логова, Андрія Дудченка (інсталяція, живопис), куратор Павло Гудімов, «Доброволець» Андрія Котлярчука (фотографія), «Музика, яка вийшла за межі» Лідії Борисенко (графіка, текстиль), «IMAGEINSIDE» Юлії Чемерис, Євгена Лазарчука (живопис у супроводі ароматів), куратор Марина Дубровіна. Керівником Українського павільйону і комісаром проекту — Юрій Круліковський. Фестиваль «Fest i Nova 2015»
У Києві презентували документальну стрічку «Капелани» про чотирьох військових священиків у зоні АТО. Вони благословляють на бій, сповідують, вінчають, але найголовніше — допомагають солдатам зберегти людську гідність. Це найголовніше на війні, кажуть герої фільму, — не втратити любов до тих, кого захищаєш.
Один iз героїв — священик УГКЦ отець Андрій Зелінський, у військовому капеланстві вже близько десяти років. Мешкає на Закарпатті, опікується сиротинцем. На війну, у Слов’янськ, уперше вирушив у червні минулого року. Пригадує, що це був час ейфорії — місто саме визволяли. Потім був Краматорськ, а на Різдво — Піски. «Війна завжди — проти людської гідності. Військовий капелан має відстояти цю гідність у хаосі війни, — упевнений отець Андрій Зелінський. — Після повернення з Дебальцевого був час, коли загинуло дуже багато друзів одночасно. Пригадую, що писав тоді на Facebook: «Якби ви знали, як мені важко жити з вами, коли доводиться помирати з ними».
Бюджет фільму — 300 тисяч гривень, робота над фільмом тривала близько року. Продюсер стрічки — Павло Казанцев, режисер — випускник Школи журналістики Українського католицького університету Валентин Дігтяренко. Окрім Києва, «Капелани» з’являться у прокаті на початку жовтня у Львові, Тернополі та Івано-Франківську.
Український режисер Олесь Санін готує документальний фільм про останні події в Україні і сподівається, що прем’єра нової стрічки відбудеться вже навесні 2016 року. Період, який охоплюватиме фільм — від Майдану під час Революції гідності і до оголошення антитерористичної операції на сході України.
Знімальна група фільму — українсько-американська. За словами режисера, це допомагає створити універсальне кіно для всього світу, а не продукт тільки для внутрішнього українського ринку. При цьому Олесь Санін —режисер і сценарист відомого «Поводиря» — робить ставку саме на так зване глядацьке кіно.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
