На парламентських виборах 20 вересня другу поспіль перемогу за рік у Греції отримала партія «Сіріза», яка ще чотири роки тому вважалась маргінальною. Цього разу партія, очолювана Алексісом Ципрасом, матиме 145 місць у парламенті проти 149 у січні, залишившись найбільшою політичною силою у законотворчому органі країни. Для формування коаліції потрібно принаймні ще 6 депутатів, а це означає, що Ципрасу достатньо домовитися з будь-якою іншою фракцією. Швидше за все, як і в січні, до коаліції долучиться правоцентристська партія «Незалежні греки».
Головним завданням нового уряду стануть перемовини щодо умов кредитування країни Європейським Союзом та МВФ. Минулого разу Ципрас обіцяв своїм виборцям припинення режиму суворої економії та жорсткішу позицію Греції у перемовинах iз європейськими кредиторами. Щоправда, загроза дефолту та тверда позиція Німеччини змусили грецький уряд погодитися на кілька непопулярних реформ. Саме ці реформи і обурили прихильників Ципраса та навіть деяких однопартійців. Однак, провівши швидкі вибори, «Сіріза» ніби підтвердила довіру суспільства.
На думку американського видання New York Times, репутаційні втрати «Сірізи» значно більші, ніж здаються на перший погляд. Несуттєве зменшення рейтингу правлячої партії є, швидше, слабкістю опозиції, яка не надає альтернативних варіантів розвитку. Грецький виборець змушений вибирати між популістськими гаслами «Сірізи» та закликами до більшої економії. В умовах 25% рівня безробіття будь-які умови про зменшення видатків сприймаються вороже. Опозиційна правоцентристська партія «Нова демократія» отримала 76 місць у парламенті, посівши друге місце в перегонах. Нагадаємо, таку ж кількість голосів партія отримала й у січні.
Відтік голосів «Сірізи» криється у значному зменшенні явки на виборчі дільниці. Цього разу у виборах узяли участь 5 відсотків виборців, що є значно нижчим показником ніж 63,6% на початку року в січні. Пасивність електорату хоча частково і свідчить про падіння популярності «Сірізи», дає серйозний карт-бланш новому-старому уряду. Ципрас зміг нівелювати протестні настрої суспільства після повороту на 180 градусів у питаннях режиму економії. Це надасть йому можливість почуватися більш гнучко у вирішенні інших внутрішніх і зовнішніх проблем.
А таких проблем у Греції зараз чимало. Окрім економічних негараздів та зовнішнього боргу, на порядку денному також постало питання біженців iз Близького Сходу, які прибувають у ЄС переважно через Грецію. Паралізована транспортна інфраструктура, проблеми з контролем потоку біженців та постійна критика європейських країн змусять Ципраса шукати тіснішої співпраці з ЄС. Тоді як ЄС шукатиме способи переконати грецький уряд проводити економічні реформи.
Вибори на окупованих територіях Донецької та Луганської областей іще навіть не почалися, а ексцеси довкола них уже тривають. Минулої п’ятниці активісти та симпатики полку «Азов» влаштували під стінами Верховної Ради ціле фаєр-шоу, погрожуючи розігнати парламент, якщо вибори (а відповідно, і легітимізація самопроголошених «республік») усе-таки відбудуться. >>
Блискуча перемога Джамали, окрім усього іншого, означає й потребу прийняти наступний конкурс у Києві. Втім це може бути й інше українське місто. Пропозиція організувати Євробачення-2017 у Криму, звісно, звучить вельми привабливо, але будьмо реалістами. >>
Недавня відставка Арсенія Яценюка була довгим та болісним процесом. Але найбільш прикрим є не це. А те, що Яценюк пішов примусово-добровільно: не тоді, коли відчув, що настав його час, а тоді, коли його підштовхнули до цього чисельні й заплутані «договорняки» на найвищому рівні. >>
Випробування Північною Кореєю водневої бомби запускає цілий ланцюг асоціативних роздумів. Передусім про те, чи є ефективним договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ)? А також про те, чому ті, хто грає за правилами (як Україна), опиняються у програші, тоді як ті, хто правила порушує (як КНДР) отримують можливість говорити зі світом iз позиції сили? >>
Богдан Гаврилишин — засновник благодійного фонду свого імені, який сприяє становленню людей нової генерації (стипендії, гранти, стажування), член Римського клубу (міжнародна організація, в яку входять представники політичної та економічної еліти 30 країн світу), директор Міжнародного інституту менеджменту МІМ-Женева, фундатор економічного форуму в Давосі, учасник Ініціативної групи «Першого грудня». >>
Згідно з оприлюдненим 16 березня у Римі звітом ООН World Happiness Index 2016 («Індекс рівня щастя у світі-2016»), Україна посіла 123-тє місце з охоплених дослідженням 156 країн світу. Нашими сусідами по «щастю», чи радше «нещастю», є африканські країни Кенія (122-ге місце) та Гана і Конго (124-те і 125-те місця). >>
