Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Нова вистава, за словами Ірми Вітовської, має порушити проблему ставлення суспільства до смерті. (з Міжнародного фонду «Відродження».)
Роман Еріка-Еммануеля Шмітта «Оскар і Рожева Пані» має величезну сценічну історію. Його ставили на великих і малих сценах різних країн, у тому числі й в Україні. Вистава ж, яку готує режисер Ростислав Держипільський, апріорі претендує на особливий статус у переліку цих театральних постановок. Адже мета арт-проекту «Оскар і Рожева Пані» — привернути увагу суспільства до проблеми паліативної допомоги тяжко хворим українським дітям.
«У країни немає шансів на нормальне життя, якщо тут страждають діти, а суспільство цього не бачить, — говорить виконавиця головної ролі актриса Ірма Вітовська. — Ідея такої постановки виникла у мене після відвідання фотовиставки Русі Асєєвої «Діти, яких не існує». Ми маємо розуміти, що навіть якщо важко хворих дітей неможливо вилікувати — треба зробити все, щоб свої останні дні вони прожили якнайкраще, з яскравими враженнями. Ці діти також повинні мати доступ до щасливого дитинства».
Роман «Оскар і Рожева Пані» побудований на листах, які пише Богові безнадійно хворий хлопчик. Зазвичай режисери бачать цей твір на сцені як моновиставу або ж виставу дуетну. «Оскар», який зараз репетирують в Івано-Франківську, буде багатолюдним і співіснуватиме на межі двох світів: документального (реальне життя) та анімаційного (світ марень, мрій, ілюзій, у якому дитина рятується від свого вироку). Партнерами досвідченої Ірми Вітовської, яка буде Рожевою Пані, є діти, що виконують ролі своїх однолітків: Оскара та його друзів. Концепцію вистави режисер Ростислав Держипільський зі зрозумілих причин тримає у секреті, але зізнається, що роль Оскара репетирують два хлопчики. У виставі звучатиме музика «Океану Ельзи», пластику ставить хореограф Ольга Семьошкіна.
Вистава, за словами Ірми Вітовської, має порушити ще одну проблему — ставлення суспільства до смерті. Замість того щоб підтримати смертельно хвору людину, ми зазвичай лише співчуваємо, і то на відстані. «Чомусь ми нормально сприймаємо пологові будинки, де людині допомагають прийти в цей світ, залюбки їх відвідуємо, — говорить актриса, — і десятою дорогою обходимо хоспіси, де людині допомагають спокійно його залишити».
Прем’єра вистави — 7 жовтня в Івано-Франківську. У Києві її покажуть 11 жовтня (на сцені Національного театру оперети). Також благодійний спектакль повезуть до Одеси, Харкова, Луцька та інших міст. Усі кошти від проданих квитків будуть використані на створення в Україні якісної паліативної допомоги дітям.
Паліативна допомога дітям полягає у поліпшенні якості їхнього життя, боротьбі з симптомами хвороби, підтримці сімей. За словами менеджера напрямку наркополітики програмної ініціативи «Громадське здоров’я» фонду «Відродження» Ксенії Шаповал, такого догляду в Україні потребує близько 17,5 тисячі дітей. На сьогодні в Україні створено лише одне (!) відділення паліативної допомоги на 20 (!) місць, що функціонує на базі Надвірнянського будинку дитини Івано-Франківської області. Більшість дітей лікується вдома, їхні батьки постійно стикаються з серйозною проблемою — відсутністю виїзних бригад, що надають паліативну допомогу. На сьогодні в усіх регіонах працюють лише три такі бригади.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>