Відсоток виконання Коаліційної угоди за дев’ять місяців роботи нинішнього парламенту дуже малий: за різними оцінками, від 10% до 40% (це вже хто, як і чому підраховує) — стверджується у публікації порталу www.business.ua. На початку вересня нинішній склад коаліції почав змінюватися. Рішення про вихід з неї прийняла фракція Радикальної партії. Розкольні настрої досі витають в «Самопомочі» і «Батьківщині». Але який би формат коаліції не склався в майбутньому, її депутати вже увійшли в історію. І вони, як суб’єкти законодавчої ініціативи, що голосують за закони, несуть відповідальність за виконання Коаліційної угоди і проведення реформ.
Зрозуміло, що відповідальність з ними розділяють і уряд, і Президент України Петро Порошенко. Вони теж є суб’єктами законодавчої ініціативи. Але якщо прийняття чи неприйняття того чи іншого законодавчого акту від АП чи Кабміну депутати можуть пояснити тим, що він підготовлений погано, то за свої ініціативи перед електоратом народні обранці й парламентські політсили несуть відповідальність персонально. Тому ми оцінили їх активність і кваліфікацію за низкою публічних кількісних показників, пов’язаних із безпосередніми обов’язками депутатів.
Короткі вихідні дані
Під час роботи двох перших сесій Верховної Ради восьмого скликання (за 17 липня 2015 включно) народні депутати зареєстрували 2 004 проекти законів, з яких 129 були прийняті як закон. У парламенті створено вісім фракцій і груп: фракції партій «Блок Петра Порошенка» (143 депутати), «Народний Фронт» (81 депутат), Опозиційного блоку (43 депутати), Об’єднання «Самопоміч» (31 депутат), Радикальної партії Олега Ляшка (21 депутат), Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» (19 депутатів); депутатські групи «Відродження» (22 депутати) і «Воля Народу» (19 депутатів).
Показником ефективності праці фракцій і груп у контексті конструктивності законодавчих актів була обрана частка прийнятих як закон законопроектів із числа всіх зареєстрованих фракцією або групою. Також важливим показником є кількість зареєстрованих і прийнятих законопроектів у розрахунку на одного депутата — члена фракції або групи. Усі законопроекти діляться за спрямованістю тематики, і саме так оцінена ефективність праці фракцій і груп (див. «Порівняльна оцінка...»).
Зрозуміло, що автоматично задніх пасуть фракції і депутатські групи, які не ввійшли в коаліцію. І оцінювати їх законотворчість тільки кількісними показниками складно — їх законодавчий результат природним чином залежить від жорсткого фільтра коаліціантів. Інша справа — такий показник, як кількість поданих законопроектів, від політичного формату він уже точно не залежить. Свідчення тому — невисока активність депутатів із двох найбільших провладних партій. Вивчайте. І робіть висновки самі.