Чутливі руки — точний діагноз
«Я з роду лікарів-костоправів, — розповідає Микола Артеменко, лікар-мануаліст, син відомого українського костоправа, козацького характерника Миколи Артеменка з села Литвинівка Вишгородського району. — Лікарською справою займався мій дід, потім батько — народний цілитель і поет за сумісництвом. Сім’я моїх батьків жила в селі, у хаті з двома кімнатами: в одній спали тато, мама, я і сестра. В іншій стояла кушетка, на якій батько приймав пацієнтів. А зверталися до нього по допомогу дуже часто. Власного кабінету тоді батько не мав, тож увесь лікувальний процес відбувався на моїх очах. Він особисто керував ним, направляв мене, розповідав, що та чому... За тих часів це було досить ризиковане заняття, можна було за шарлатанство й за ґрати потрапити. Та майже за сорок років своєї праці батько зумів поставити на ноги, вилікувати десятки тисяч хворих. Батько лікував голландців та бельгійців; півсотні недужих на інвалідних візках через місяць завдяки йому почали ходити...»
Микола Артеменко-молодший закінчив факультет «Лікарська справа» Національного медичного університету імені Богомольця. І продовжував родинну традицію вже дипломованим фахівцем. У свої 27 працює лікарем на «швидкій допомозі», нині мобілізований в АТО. Природа дала йому винятково чутливі руки, якими попередньо він ставить дуже точний діагноз. Тому навіть якщо б не мав медичної освіти, все одно допомагав би недужим. Людина активної життєвої позиції, член громадської ради з боротьби з корупцією при обласній Київській держадміністрації. Здобуває другу вищу освіту — цього разу юридичну. Не хоче стояти осторонь суспільно-політичного життя.
Хто його пацієнти? Контингент різний: починаючи від дво-трирічних діток — до літніх людей. Іноді, лікуючи у Миколи Артеменка своїх дітей, батьки просять і їх оглянути. І лікар знаходить проблеми, про які, можливо, людина й не здогадувалася...
Хребет — стрижень організму: лікуючи його, позбуваємося багатьох недуг
Чи існують протипоказання до мануальної терапії? Звісно, це і післяінсультний стан (доки ще не минув період реабілітації), і недавні травми хребта. Офіційна медицина має ширший перелік таких захворювань: грижі поперекового каналу, грижі Шморля, стеноз спинномозкого нерва... Проте Микола Артеменко так не вважає, бо ж працює з такими пацієнтами щодня і бачить реальні результати: стан хворих відчутно поліпшується.
Людині відмовили в операції, а в неї серйозні проблеми: німіли пальці рук, часто непритомніла, не могла повернути голови. Вилікував. Серед пацієнтів Артеменка — жінка, від якої також відмовилась офіційна медицина. Хвора вже не вставала. Через певний час лікарю вдавалося відновити її кровообіг. Щаслива... Раз на півроку приїжджає до нього на профілактичне лікування.
«Та пацієнтка була в мене разів дванадцять. Тільки з п’ятого разу динаміка лікування обернулася позитивом», — пригадує Микола Артеменко. Він вважає, що першого разу больовий синдром можна зняти, але згодом біль повертається, бо не усунено його причини. Потрібне системне лікування хребта. За один раз нічого не зробиш, якщо людина упродовж життя набувала дегеративно-деструктивних змін хребта, відомих як остехондроз. Взагалі хребет — це стрижень організму. У ньому містяться нервові закінчення всіх внутрішніх органів. Приміром, якщо людина має певне викривлення — сколіоз або кіфоз, то зміщується грудна клітина і починає тиснути на серце або на легені, відтак порушується кровообіг, лімфовідтік. Лікуючи хребет, можна позбавити чоловіка урологічних проблем, а жінку — відповідно — гінекологічних.
Відновили кровообіг — суглоб запрацював
Микола Артеменко працює комплексно з усім організмом. В його практиці є випадки, коли, вилікувавши хребет, жінка стала матір’ю. До зустрічі з лікарем вона приймала гормональні препарати, обстежувалась у гінеколога, пробувала різні методи лікування і майже зневірилася...
Є пацієнти, до яких він сам приходить додому: це діти, хворі на церебральний параліч. Багато літніх людей потерпає від деградації хрящової частини суглобів. Пан Микола переконаний: при відновленні кровообігу і живлення тканини у більшості випадків суглоб самовідновлюється. Важливе значення має здорове харчування. Шкідливих звичок необхідно позбуватися. В раціоні кожної людини, нагадує лікар, має бути велика кількість овочів, фруктів, риби, чистої води. Алкоголь — у мінімальних дозах, а ще краще — взагалі без нього.
У селі — велике фізичне навантаження, зате в місті — гіподинамія. А тому остехондроз відчутно «помолодшав». Микола Артеменко рекомендує систематичні заняття фізичною культурою. Якщо немає можливості відвідувати спортзал, варто приділити собі хоча б двадцять хвилин на елементарну ранкову зарядку, прогулянки на свіжому повітрі. А ще — важливо хоча б раз на півроку відвідувати лікаря для профілактичного огляду.
Микола Артеменко мріє про власний медичний центр, у якому зміг би приймати певні верстви населення безкоштовно. Звичайно, хто спроможний заплатити, може робити благодійний внесок. При цьому людина знатиме, що не тільки сама отримує професійну допомогу, а й допомагає лікуватись тим, хто не в змозі звертатися у приватні клініки. Наразі дітей, вагітних жінок, людей похилого віку він приймає безкоштовно.
Пан Микола не хоче залишати медичної практики, а ставити її на комерційні засади не може. Його мрія — загальне міцне здоров’я українського народу.
Я дружив з його батьком — всесвітньо відомим костоправом, який значно більше часу працював за кордоном, аніж у себе вдома. Зокрема, й мені допоміг боротися з недугами, нажитими після Чорнобильської катастрофи. Помер він у розквіті сил, ледь здолавши полудень віку. Був не просто цілителем, а й самобутнім поетом, видав кілька збірок.
З юних літ пізнавав, збирав
Дару, мудрості
й досвіду зерна,
Перш ніж визнати:
я — костоправ.
Друзі кажуть:
козак-характерник.
Ці рядки стали своєрідним батьківським заповітом для Миколи Артеменка-молодшого.
Данило КУЛИНЯК,
письменник, журналіст