НаЗУБок

15.09.2015
НаЗУБок

Один з авторів нового спеціалізованого підручника «Фармакологія» для майбутніх стоматологів, декан медичного факультету №1 Української медичної стоматологічної академії Микола Рябушко.

Усім відома фраза: «Одне лікуєш — інше калічиш». Але далеко не завжди ми можемо побачити зв’язок між прийомом якихось ліків і проблемою зі здоров’ям, яка виникає через деякий час. Особливо при протезуванні зубів. Куди вже там людині без медичної освіти розібратися в причинах, скажімо, поганого загоєння ран, нагноєння при установці імпланта або навіть його відторгнення, коли не всі дипломовані фахівці можуть з’ясувати причину такого стану. Зазвичай лікарі борються з наслідками ситуації, а не з її причиною. Тим часом кістки, у тому числі щелепно-лицьової ділянки, дуже страждають, наприклад, при лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту препаратами, що містять солі важких металів. Накопичуючи шкідливі речовини, вони втрачають міцність, а жива функціонуюча тканина заміщається рубцевою (фіброзною). На жаль, це не завжди враховують лікарі-стоматологи, які займаються встановленням імплантів. А пацієнт, витративши чимало грошей, одержує додаткові муки й, можливо, нульовий результат.
Але ще страшніше, коли людина, котрій потрібно лише поставити пломбу, помирає на стоматологічному кріслі від анафілактичного шоку, що розвивається внаслідок реакції на введення наркозу. Чому таке іноді трапляється і чи має лікар можливість не допустити гіршого?
Виявляється, на цих і багатьох інших потрібних, можна сказати, життєво важливих речах увагу майбутніх стоматологів у вишах не акцентували. Спеціальну фармакологію для них почали викладати трохи більш як чотири роки тому як експеримент.

«Лікувати зуби хворому з цукровим діабетом, стенокардією або бронхіальною астмою потрібно по-різному»

Солідний підручник «Фармакологія» на 430 сторінок, що визнаний базовим при підготовці майбутніх лікарів-стоматологів, — це плід спільних зусиль десяти викладачів трьох вишів: Національного медичного університету імені О. О. Богомольця (Київ), Української медичної стоматологічної академії (Полтава) та Одеського національного медичного університету. Серед авторів — доктор медичних наук, лауреат Державної премії, професор Іван Чекман із Києва, професори Віктор Бобирєв із Полтави й Валентин Кресюн з Одеси.

«Дотепер майбутні стоматологи вивчали лише загальну фармакологію, у тому числі за підручниками, виданими ще в Радянському Союзі, — говорить один з авторів навчального посібника «Фармакологія», розрахованого на студентів ІІ—ІІІ курсів стоматологічних факультетів вищих медичних навчальних закладів, декан медичного факультету №1 Української медичної стоматологічної академії Микола Рябушко. — Але в клінічній практиці є безліч нюансів застосування препаратів, про що раніше на лекціях не розповідали. І стоматологи-практики найчастіше не мають чіткого механізму дії, а тим паче взаємодії ліків, із якими вони працюють, з тими, які змушений постійно вживати їхній пацієнт. Оскільки прийом у дантиста зазвичай разовий, короткий, то лікар не завжди при лікуванні може врахувати загальний стан здоров’я хворого, наявність у нього хронічних захворювань. Але ж підхід до людини зі стенокардією, скажімо, із цукровим діабетом або бронхіальною астмою повинен бути різним. Стоматологи знають про те, який вплив має введення того чи іншого препарату на слизову порожнину рота, але, на жаль, не знають, як уникнути його негативного впливу на весь організм. Поки що ніхто не враховує віддалених наслідків, здавалося б, звичного знеболювального на можливу деструктуризацію кісткової тканини, на рівень цукру в крові чи на розвиток у дитини постійних зубів у майбутньому. Віднині наші студенти почали одержувати ці знання системно».

Раніше лектори розповідали студентам одне, а в підручниках було написано інше

Ще одна важлива особливість нового навчального посібника в тому, що він не відрізняється від матеріалу, який професори викладають студентам на лекціях. Траплялося, конспекти йшли врозріз із надрукованим у книжці, оскільки лектори подавали тему по-сучасному, з урахуванням нових розробок і тенденцій на фармакологічному ринку, а підручники були аж занадто «класичними». Причому дотепер в Україні визнавалася ленінградська класична школа, і весь навчальний процес так чи інакше зводився до позиції відомого авторитета в галузі фармакології — автора підручника для студентів, що витримав більше десятка перевидань, професора із Санкт-Петербурга Дмитра Харкевича. Але навіть у кожному українському виші по-різному викладають матеріал, роблячи акценти на тому чи іншому підході до лікування. При підготовці підручника, до речі, деякі автори в ході наукових дискусій змушені були поступитися своїми переконаннями, які вироблялися роками, на користь загальної думки. Найбільше велося суперечок саме навколо поєднання класичної фармакології й індивідуального підходу до пацієнта. Останнє, до речі, колектив авторів визнав пріоритетом.

У новому підручнику зібрані воєдино кращі напрацювання наукових співробітників у галузі стоматології трьох провідних шкіл. Полтавці сильні в застосуванні спеціальних засобів при лікуванні зубних захворювань, одесити — у наданні невідкладної допомоги й використанні препаратів нейрогрупи, кияни — у загальній класичній фармакології. Вони й написали відповідні розділи. У цьому ще одна унікальність підручника — студентам запропоновано можливість освоїти методики лікування різних наукових колективів.

«Підручник досить вдало складений, матеріал доступно викладений, — відгукуються про нову «Фармакологію» студенти. — Дуже важливо, що кожна тема наочно проілюстрована, а для кращого її засвоєння наприкінці статті друкується добірка завдань і запитань для самоперевірки».

Хороші відгуки підручник одержав також від лікарів-інтернів та практикуючих стоматологів. Вони говорять, що він став їхньою настільною книгою. У ньому дуже легко шукати відповіді на запитання, що виникають у нестандартних ситуаціях. Для них він — як шпаргалка на іспиті.

Окремі розділи підручника вже перекладено російською й англійською мовами, і незабаром він буде повністю адаптований для навчання іноземних студентів.

«Фармакологія» для студентів-стоматологів — єдина навчальна книга з медицини, висунута цього року на здобуття Державної премії в галузі науки й техніки України.

  • Що там, у голові?

    Знання, які людина повинна засвоїти, множаться у геометричній прогресії. Чи здатен наш мозок витримати такі навантаження? А може, він уже досяг піку свого розвитку і радіє, що новітні технології забирають на себе частину його функцій? >>

  • Підкорене небо

    У радянські часи Всесвітній день авіації та космонавтики відзначали справно. Власне, у той час усі досягнення, пов’язані чи то з польотом у космос, чи то з появою нового літака, прирівнювались мало не до державних свят. Сьогодні цю дату також відзначають, проте масштаб суттєво зменшився. Чи розвивається авіація та космонавтика сьогодні? >>

  • «Небесний тихохід»

    Фахівці навчально-наукового центру «Небесна долина», що діє у Вінницькому національному технічному університеті, передали військовослужбовцям розвідувального підрозділу, який виконує завдання в зоні бойових дій на сході України, безпілотний розвідувальний комплекс власної розробки. >>

  • Філософ волокон із чвертю ставки

    Ярослав Шпотюк — фізик-матеріалознавець, закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка (ЛНУ) та займався науковими дослідженнями у Франції. Науковець здійснив майже неможливе і захистився одразу в двох навчальних закладах: у ЛНУ та університеті Ренн 1. >>

  • Життя на слух

    У рамках проекту «Перша дейзі-бібліотека», який реалізує львівський обласний осередок «Української спілки інвалідів — УСІ», в Україні з’явиться перша бібліотека для людей iз вадами зору. Уже виготовлено 11 аудіопідручників для 5-го класу і вищих навчальних закладів. >>