Психопроблематика самоіронії. Творчість Володимира Даниленка
Восени 2001-го часопис «Книжник-review» вийшов з обкладинкою книжки Володимира Даниленка «Місто Тіровиван» на першій сторінці. >>
— Дашо, що змінилося в житті після проекту «Х-фактор»?
— Проект дав феноменальний досвід. Таке враження, що за кілька місяців ти проживаєш кілька років. Щоправда, він і забрав — трохи сил та здоров’я. Оскільки підготовка, робота, репетиції і сам виступ забирають немало сил. Але скажу чесно — у цьому весь кайф.
— Чи важко повертатися у буденність, коли розумієш, що для тебе шоу закінчилося?
— Для мене це не було проблемою. Знала, що займатимуся музикою, розвитком своєї творчості й надалі.
— Ви активно співпрацюєте з піаністом Євгеном Хмарою. Які проекти розробляєте?
— Так, із Женею нас багато що об’єднує — це і дружба, і музика, і ментальний зв’язок. Тому тут про короткочасну співпрацю не варто і говорити. Це щось більше, аніж просто творча робота. Мені ні з ким так не комфортно на сцені, як із ним. Зараз у нас дуже інтенсивний графік. Я наприкінці жовтня братиму участь у його концерті-шоу «Знамення». А він буде гостем і музичним продюсером мого французького концерту, який уже не за горами — співатиму через півтора тижня в Києві. Концерт «Під небом Парижа» пройде просто неба в супроводі найкращих музикантів за підтримки посольства Франції в Україні та Французького інституту. Мета — крізь музику і перформанс перемістити наших слухачів у вуличну і романтичну атмосферу Франції. Усі пісні будуть винятково французькою мовою: хіти, невідома Франція в оригінальному аранжуванні й авторські пісні.
— Чому саме французька музика?
— Для мене в музиці завжди найближчими мовами були українська та французька. Я закохалася в ці мелодії та тексти. Вони не прямолінійні, а завжди з підтекстом. Однією з перших пісень, яку я співала сольно, була пісня Лари Фабіан. На концерт я підготувала і відому українську пісню французькою мовою. Авторські мої роботи будуть також французькою. А взагалі, є якісь паралелі в наших музичних культурах — українській та французькій.
— Є відсоток українських молодих людей, які відразу планують робити кар’єру за кордоном. Ви не належите до них?
— Нині свій творчий шлях я бачу саме тут. За кордоном і своїх вистачає. Мені хочеться, щоб моїм центром була саме Україна, а гастролювала б я із задоволенням і в інших країнах. Хоч не треба ставити для себе жорстких рамок, головне, щоб усе було гармонійно.
Восени 2001-го часопис «Книжник-review» вийшов з обкладинкою книжки Володимира Даниленка «Місто Тіровиван» на першій сторінці. >>
Український, європейський і навіть світовий інформаційно-гуманітарний простір наповнюють новітніми наративами, у яких різними формами і методами нав’язують маніпулятивну концепцію щодо сутності повномасштабної російської війни проти України. >>
Коли стіни рідного дому стають лінією фронту, пам’ять згортається до розмірів валізи, але не втрачає своєї величі. >>
Напередодні свята традиційну, в сороковий раз, виставку народного мистецтва «Великодня писанка» організували у Рівненській обласній бібліотеці. >>
У Хмельницькому вже більше як пів року функціонує перший в Україні унікальний простір під назвою «Бібліотека речей». >>
Минулого сезону ми познайомилися з новим англійським письменником — Ентоні Горовіцем: видавництво «Фоліо» випустило дві його книжки і ще одну — «Видавництво Старого Лева». >>