Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
— Дашо, що змінилося в житті після проекту «Х-фактор»?
— Проект дав феноменальний досвід. Таке враження, що за кілька місяців ти проживаєш кілька років. Щоправда, він і забрав — трохи сил та здоров’я. Оскільки підготовка, робота, репетиції і сам виступ забирають немало сил. Але скажу чесно — у цьому весь кайф.
— Чи важко повертатися у буденність, коли розумієш, що для тебе шоу закінчилося?
— Для мене це не було проблемою. Знала, що займатимуся музикою, розвитком своєї творчості й надалі.
— Ви активно співпрацюєте з піаністом Євгеном Хмарою. Які проекти розробляєте?
— Так, із Женею нас багато що об’єднує — це і дружба, і музика, і ментальний зв’язок. Тому тут про короткочасну співпрацю не варто і говорити. Це щось більше, аніж просто творча робота. Мені ні з ким так не комфортно на сцені, як із ним. Зараз у нас дуже інтенсивний графік. Я наприкінці жовтня братиму участь у його концерті-шоу «Знамення». А він буде гостем і музичним продюсером мого французького концерту, який уже не за горами — співатиму через півтора тижня в Києві. Концерт «Під небом Парижа» пройде просто неба в супроводі найкращих музикантів за підтримки посольства Франції в Україні та Французького інституту. Мета — крізь музику і перформанс перемістити наших слухачів у вуличну і романтичну атмосферу Франції. Усі пісні будуть винятково французькою мовою: хіти, невідома Франція в оригінальному аранжуванні й авторські пісні.
— Чому саме французька музика?
— Для мене в музиці завжди найближчими мовами були українська та французька. Я закохалася в ці мелодії та тексти. Вони не прямолінійні, а завжди з підтекстом. Однією з перших пісень, яку я співала сольно, була пісня Лари Фабіан. На концерт я підготувала і відому українську пісню французькою мовою. Авторські мої роботи будуть також французькою. А взагалі, є якісь паралелі в наших музичних культурах — українській та французькій.
— Є відсоток українських молодих людей, які відразу планують робити кар’єру за кордоном. Ви не належите до них?
— Нині свій творчий шлях я бачу саме тут. За кордоном і своїх вистачає. Мені хочеться, щоб моїм центром була саме Україна, а гастролювала б я із задоволенням і в інших країнах. Хоч не треба ставити для себе жорстких рамок, головне, щоб усе було гармонійно.
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Унікальний макет Маріуполя представили на виставці «МУІ — Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>