Днями київський Будинок одягу відчинив двері для художників, арт-кураторів, перформерів та зацікавлених мистецтвом осіб — там запрацювала бієнале «Київська школа». «Завтра це місце стане ареною спільного міркування. Ми усвідомлюємо, що дійство відбувається на тлі складних історичних подій», — сказав на відкритті один із кураторів бієнале Ґеорґ Шоллхаммер.
Особливу увагу привернули інсталяції Ricardo Basbaum. Знайшлася людина, яка вирішила своєрідним перформансом привернути увагу до себе: юнак із табличкою «F*ck biennal». Як виявилось, це молодий архітектор, який представився Ігорем Волановичем. Бунтівник вирішив висловити свою думку стосовно бієнале: «Протест уже закладений в людині від народження. Хоч мені й не все тут подобається, але я не проти такого мистецтва. Я просто вважаю, що повинна бути критична думка. Мені не подобається бездумна популяризація символів. Наприклад, у Європі ментальність перейшла на інший цикл, а в нас усе ще лишився протест проти гноблення».
На бієнале буде представлено шість мистецьких шкіл: Школа викраденої Європи (яка розташована вже безпосередньо у приміщенні Будинку одягу), Школа переміщених осіб, Школа образу і доказу, Школа пейзажу, Школа самотності та Школа реалізму. На відвідувачів чекають понад 20 подій: публічні дискусії за участі художників, істориків та політологів, кінопокази та виставки. Бієнале триватиме до 1 листопада, вхід на всі заходи організатори вирішили зробити вільним.
У Національному художньому музеї України у рамках Київської бієнале-2015 відкрився проект Вільяма Кентріджа (ПАР) «Я не я, кобила не моя». Вісім анімаційних сюжетів базуються на авторській сценографії до опери Дмитра Шостаковича «Ніс» за однойменною повістю Миколи Гоголя. Роботи — про візуальну мову радянського конструктивізму, а також взаємодію людини та політичного режиму. «Цей проект поєднує гоголівський «Ніс», згадку про репресії й абсурд сталінських часів та естетику авангарду, — каже Юлія Ваганова, заступниця директора з виставкової роботи та міжнародної співпраці музею.— Вільям Кентрідж досліджує протистояння людини чомусь іншому: державі, уряду, сталим звичаям».
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>
Загалом у фільмі є кадри з 16 фільмів Олександра Довженка: переважно художніх і кількох документальних. >>
