Юрій Павленко: Владі вигідно свою неспроможність прикривати війною

Кредити — засіб, а не самоціль

— Юрію Олексійовичу, нещодавно ви заявили, що чим скоріше уряд Арсенія Яценюка піде у відставку, тим краще буде для країни. Що ви маєте на увазі? І чому ви вважаєте, що нинішній склад Кабміну є найменш професійним на тлі всіх його попередників?

— Замість проведення ефективних економічних і соціальних реформ нині діюча влада стоїть iз простягнутою рукою перед МВФ. «Хворий» на кредитоманію уряд принижує всіх працьовитих українців, які вміють і можуть працювати. Кабінет Міністрів вирішив, що простіше позичити гроші в іноземних кредиторів, ніж всерйоз взятися за відродження промислового, сільськогосподарського та наукового потенціалу країни.

Кредити від МВФ не є панацеєю для української економіки. Водночас уряд підносить їх отримання як якесь досягнення влади, хоча, насправді, ці позики свідчать про найсерйозніші економічні і фінансові проблеми в країні.

Сьогодні на сплату відсотків по боргах витрачають мільярди гривень з українського бюджету. Це плата за відсутність реформ, які повинен проводити уряд Яценюка. Але ніяких висновків нинішнє керівництво країни робити не хоче — зовнішній державний борг воно і надалі має намір повертати за рахунок все нових і нових позик. Тим часом пересічні українці цих грошей у вигляді підвищення соціальних стандартів — збiльшення зарплат і пенсій — так і не побачать.

Міністр фінансів стверджує, що чекає не тільки стабілізації, а й зростання економіки. Щоправда, за її словами, для цього необхідна «дрібничка» — ще 40 млрд. доларів фінансової допомоги. Влада наче не розуміє, що скільки б грошей не вливалося в нереформовану економіку, яка знищується корупцією, — це ніяк не допоможе відродженню України.

Вище керівництво країни постійно заявляє, що в умовах війни важко йдуть реформи. Але при цьому влада нічого не робить для того, щоб зупинити руйнування і кровопролиття. Владі вигідно прикривати війною свою нездатність проводити ефективну економічну та соціальну політику. І це сьогодні розуміють вже й міжнародні партнери та кредитори України, заявляючи про своє невдоволення темпами реформ у країні.

— Як ви пояснюєте ідею нинішньої влади скасувати вибори на звільнених територіях Донбасу і Луганщини?

— Питання, чи бути виборам на українській частині Донбасу, вважаю некоректним. Люди — українці —мають український паспорт, живуть у себе вдома. Чому сьогодні їх мають позбавити їхнiх конституційних прав?! Це нонсенс...

Вибори, які пройдуть на контрольованій частини Донбасу за українським законодавством, стануть одним iз головних підтверджень того, що люди голосують за українську владу. Також можливість проголосувати там, де вони живуть сьогодні, повинні мати і вимушені переселенці зі сходу України. Необхідно відмінити норму, за якою для голосування громадянам потрібно отримати або прописку, або пред’явити офіційний договір оренди на житло.

Якщо в людини є реєстрація, є відмітка про статус — нехай людина йде і голосує. А зберігаючи згадану вимогу, громадян України ставлять перед вибором: або отримати прописку і позбутися держдопомоги як переселенець, або не голосувати. Так держава змушує людей продавати свій голос.

Опозиційний блок відстоює і буде відстоювати права жителів Донбасу. Якщо знадобиться, ми підемо в усі суди — Конституційний, міжнародні.

ЗМІ тримають на «короткому повідку»

— Як ви оцінюєте процес децентралізації України, ідея якої свого часу була наріжним каменем процесу реформування держави? Як ставляться до цієї ідеї ваші виборці?

— Процес децентралізації України повільно, але все ж таки просувається вперед. Опозиційний блок вітає позитивний висновок Конституційного суду щодо відповідності Конституції закону про децентралізацію влади. Підтримуючи конституційні зміни, Опозиційний блок при цьому вважає, що цей проект не є реальною децентралізацією, яка потрібна регіонам. Більше того, пропонована «децентралізація» насправді є посиленням президентської гілки влади.

Президент зможе зупиняти повноваження мерів і місцевих депутатів і наділяти призначених ним спецуповноважених усією повнотою влади на відповідній території. Таке «пряме президентське правління» триватиме до винесення відповідного рішення Конституційним Судом України, яке може тривати скільки завгодно довго, — сьогодні в Україні ввійшли в практику погрози, тиск і шантаж кримінальними справами щодо суддів.

І це не єдина новація пропонованого закону, далека не тільки від децентралізації влади, а й принципів демократії. Ми вважаємо, що альтернативи глибокій децентралізації немає. Нами розроблено зміни до Конституції, які надають реальні права регіонам. Саме цього рішення чекають сьогодні від парламенту територіальні громади.

— У нашій країні будь-яка опозиція завжди звинувачує діючу владу в утисках свободи слова. Звинувачення лунають і з боку Опозиційного блоку. Що, на вашу думку, нинішня влада робить неправильно у цьому напрямку і чому не вдається виконати одну з головних вимог Майдану?

— Депутати від владної коаліції продовжують здійснювати тиск на опозицію, ініціюючи відкриття проти депутатів кримінальних проваджень за надуманими приводами. Деякі народні депутати від коаліції займаються банальним політичним популізмом — саме так виглядають ці «гучні» розслідування. За допомогою таких так званих розслідувань парламентарії «від коаліції війни» намагаються відвернути увагу суспільства від тієї катастрофічної економічної ситуації, в якій Україна опинилася через непрофесійні дії нинішнього уряду.

Щодо утисків свободи слова, то це вже увійшло в життя кожного українця. Сьогодні Україна вперше за час незалежності опинилася в ситуації, коли і захистити опозиційні ЗМІ нікому — парламентський комітет зі ЗМІ міцно окупував провладний «Народний фронт», який, прикриваючись війною, намагається переділити медіа-власність у своїх інтересах. Владі сьогодні невигідні вільні незалежні журналісти. Їм набагато простіше і зручніше тримати ЗМІ «на короткому повідку», щоб у будь-який момент можна було нацькувати їх на неугодних, вішаючи ярлики «патріотичних» ЗМІ та ЗМІ «п’ятої колони».

Рівень зарплати знизився на третину

— Ви заявили, що зростання безробіття може призвести до соціального вибуху. Йшлося про Житомирську область, а наскільки актуальною є ця проблема для інших регіонів України?

— Звісно, проблема безробіття актуальна як на Житомирщині, так і загалом в державі. Нинішня влада доклала усіх зусиль, щоб страх втратити роботу, як єдине джерело доходів для більшості родин, став сильнішим за страх війни, зростання цін на харчі й «комуналку».

Люди хочуть мати роботу — офіційну, з достойною платнею, щоб на неї можна було прогодувати родину. І поки влада випромінює максимум оптимізму щодо стану промисловості, рівня інвестиційної привабливості регіону, рівень лише зареєстрованого безробіття вже перевалив за 2,7% населення працездатного віку. Причому близько 40 % безробітних — це молоді люди віком до 35 років.

— Непрості процеси відбуваються в галузі освіти. Нововведень, про які звітує влада, ми чуємо доволі багато: з одного боку, це наближення наших стандартів до європейських, а з іншого — скорочення держзамовлення у ВНЗ, ліквідація пільг, у тому числі для дітей-переселенців. Лунають ідеї про перехід школярів на дванадцятирічне навчання. Як ви оцінюєте ці процеси?

— Про яке наближення до європейських стандартів можна говорити, коли вчителі та лікарі — найбільш малозабезпечена категорія бюджетників. Вони отримують зарплату, значно нижчу від  середньої по країні. Педагог зі стажем, учитель вищої категорії, має оклад 1800 грн. З усіма надбавками і доплатами, включаючи стаж, завідування кабінетом, класне керівництво, він отримує на руки максимум 2600 грн. Середня зарплата в медицині в 2015 році становила близько 2,5 тис. гривень. Досягнувши пенсійного віку, більшість медиків і вчителів продовжує працювати, i  більш ранній вихід на пенсію для них важливий, тому що надає можливість отримання надбавки до низьких зарплат. Цим рішенням наноситься додатковий серйозний удар по доходах лікарів і вчителів.

В Україні кожен шостий учитель — пенсіонер. Найбільше літніх педагогів у Житомирській та Київській областях  (близько 20%). Жебрацькі зарплати не створюють стимулів для приходу молодих фахівців, а працюючих пенсіонерів, на яких тримається галузь унаслідок відсутності в ній кадрів, держава методично видавлює своїми реформами в пенсійній системі.

Стосовно системи освіти, то слід відзначити, що відсоток абітурієнтів, які навчатимуться на бюджеті, цього року буде нижчим, ніж минулого. Можливість населення оплачувати освіту знизилася. Так, реальна зарплата за червень на Житомирщині порівняно з аналогічним періодом минулого року зменшилася майже на третину. Цього року з пільгових категорій абітурієнтів прибрали дітей-сиріт. Також не передбачено пільг для вимушених переселенців з Донбасу і Криму, яких тільки на Житомирщині близько 7 тис. Крім того, передбачено автоматичне зарахування на бюджет тих абітурієнтів, які спочатку подавалися на контракт, але набрали високий бал при вступі. Це очевидно знижує адресність бюджетного фінансування. Перевід на бюджет тих, хто був готовий оплачувати освіту, знизить кількість бюджетних місць для малозабезпечених.

Реальний обсяг державного фінансування вищої освіти в Україні знизився майже на третину через інфляцію, яка за перші 6 місяців поточного року склала 41%.

Корупційний скандал зі ЗНО свідчить про те, що, незважаючи на анонсовану урядом боротьбу з корупцією, спостерігається невичерпний потік корупційної діяльності в різних сферах. Крім того, влада зменшує доступність вищої освіти, при цьому нічого не робить, щоб підвищити відповідність ринковим вимогам професійно-технічної освіти. Вже через кілька років це відгукнеться зниженням якості трудових ресурсів і зростаючим безробіттям серед молоді.

«Реформи», які вбивають

— Однією із соціальних проблем, породжених війною на сході, є діти-сироти.Ви опікуєтесь цим питанням, тож добре знаєте реалії...

— В останні півтора року в Україні посилюються негативні тенденції у сфері забезпечення та захисту і конституційних прав дітей, і міжнародних зобов’язань України у цій сфері. Значна частина нових викликів у забезпеченні прав дітей, які становлять п’яту частину українського соціуму, породжена глибокою соціально-політичною кризою. Але погіршення становища дітей не визнано навіть нинішнім Уповноваженим з прав дитини.

Концептуальні документи виконавчої влади — Стратегія сталого розвитку «Україна-2020», Угода про Коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» не містить жодного завдання з питань захисту прав дитини в Україні. Відповідно, не працює на забезпечення прав дітей і виконавча влада.

Позбавлення дітей на окупованих територіях навіть елементарних прав громадянина України офісом Уповноваженого з прав дитини не помічається, відсутня системна робота щодо моніторингу становища дітей в країні та, за його результатами, координації центральних органів виконавчої влади, підготовки змін до законодавства щодо мінімізації для дітей наслідків воєнних дій. Залишилося поза увагою Уповноваженого Президента з прав дитини брутальне порушення прав дітей на забезпечення ліками, реєстрацію внутрішньо переміщеними особами, набуття статусу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, реєстрацію народження тощо.

Красномовний приклад щодо медичного обслуговування дітей — нещодавня трагедія, яка сталася в Запоріжжі. Померла 12-річна дівчинка Вікторія Бутенко, яка хворіла на муковісцидоз. Смерть дитини настала в результаті загострення захворювання, пов’язаного з відсутністю медикаментозного лікування через незабезпечення ліками Міністерством охорони здоров’я України.

Про ризик такого розвитку подій чиновники були проінформовані ще в травні в ході проведення в Запоріжжі «круглого столу»: «Чи переживе пацієнт iз муковісцидозом 2015 рік?». Вікторія виступала на цьому заході. Дівчинка, яка вже тоді не могла дихати без допомоги кисневого апарату, плакала і благала присутніх чиновників допомогти їй та іншим дітям. Однак представники міськ- та обласного управління охорони здоров’я їй повідомили, що надання допомоги та ліків буде відкладено, оскільки законодавство надає їм для вирішення цієї проблеми шестимісячний строк.

Щодо проблеми закупівель ліків я тільки в липні двічі звертався до вищих посадових осіб держави. Якщо злочинна бездіяльність чиновників щодо закупівлі та виділення ліків тяжкохворим дітям не припиниться, трагедія може стати не останньою.