Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Уже півтора року благодійний проект «Добра листівка» згуртовує небайдужих художників, ілюстраторів, зокрема Олександра Ройтбурда, Беату Куркуль, Владислава Шерешевського та багатьох інших задля створення незвичайних листівок гідної якості, продажу їх в Україні та Європі, а також перерахування більшої частини виручених коштів на благодійність. Зараз таких листівок уже понад 300 видів, їх створили митці з 25 країн світу: зокрема України, Іспанії, Бразилії, Данії, Аргентини, Японії.
Організатори ініціативи Ілля Стронґовський та Лілія Омельяненко розповідають, що за цей час вони змогли зібрати більше 150 тисяч гривень на допомогу дітям, адже проект переказує гроші безпосередньо фонду «Місія в Україну», який опікується сім’ями з дітьми-інвалідами. «Ідея створення проекту з’явилася під час Майдану, коли я активно займалася посткросингом, — розповідає Лілія. — Мені захотілося, щоб люди не лише прочитали текст на «няшних» листівках, а й побачили, що відбувається в Україні. Коли проект розгорнувся, нам часто дорікали, що зараз не час займатися дітьми, мовляв, гроші потрібно збирати лише на Майдан чи АТО». «Фактично, нам закидали, що ми не слідкуємо за «трендом», перетворюючи благодійність на звичайну модну тенденцію в суспільстві», — додав Ілля.
Однак, саме представляючи Україну на міжнародному рівні на книжкових ярмарках у Вільнюсі, Варшаві та продаючи листівки за кордон, творці «Добрих листівок» розповідають через них світові про українські реалії: Майдан, АТО, видатних українських діячів. Тематична палітра, так само як і природа зображень, надзвичайно широка: це патріотика, гумор, кохання, міста, пори року, сучасне мистецтво, казки, навіть вуличне мистецтво та пін-ап.
Насправді, кожен охочий може долучитися до проекту і запропонувати свої твори для зображення на листівках. «Не треба чорно-білих зображень та мінімалістичної графіки, — уточнює Ілля Стронґовський. — Утім це може бути не лише малюнок. Якщо ви коваль і можете зробити неординарну скульптуру, наприклад на патріотичну тематику, — пишіть, ми маємо досвід розміщення на листівках фотографій робіт. До речі, я хочу мати листівки з квілінгом».
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>