Бережіть здоров’я,

Свого часу «Україна молода» опублікувала матеріал про конфлікт у районному центрі Лубни, що на Полтавщині, який представники нової влади «розв’язали», ліквідувавши відділ охорони здоров’я райдержадміністрації.

«Керівництво району обіцяло й без згаданого відділу забезпечити медичну допомогу населенню на високому рівні, зокрема відкрити аптечні пункти в селах, закупити достатню кількість обладнання та інвентаря для амбулаторій тощо. Та, думаю, ні в кого не виникає сумнівів, що обіцянки так і лишаться обіцянками: нічого не відкрито, нічого не придбано, — запевняє екс-начальник відділу охорони здоров’я Тетяна Семистрок, котра посміла виступити проти районного керівництва, звернувшись до преси. — Усе зупинилося на вирішенні питання про звільнення головного лікаря Лубенського районного центру первинної медико-санітарної допомоги Анатолія Сапи та мене як начальника відділу охорони здоров’я райдержадміністрації. Щоправда, цим усе не обмежилося — і досі продовжується тиск на медичних працівників, яким час від часу нагадують про теплі стосунки з попередніми керівниками. Виконувач обов’язків головного лікаря Лубенського районного центру ПМСД Наталія Гармаш та заступник головного лікаря Світлана Гойда заявляють окремим своїм підлеглим, що «нам із вами не по дорозі». Як наслідок, із закладу вже звільнилися три спеціалісти, чомусь саме ті, які підтримували нас, нині звільнених керівників. Люди, котрі звільнилися, бояться, хоч і перейшли на іншу роботу. Потрібно враховувати той факт, що наше місто не таке велике і в ньому заправляють одна-дві людини, тож іти проти них означає нажити проблем на свою голову. Мені, наприклад, при звільненні пообіцяли, що роботи за спеціальністю не знайду не те що в нашому місті чи районі, а й в області. Довелося стати на облік у Центрі зайнятості».

Один із працівників, котрий сам написав заяву про звільнення, розповідає, що після виходу матеріалу в газеті нове керівництво Центру ПМСД не наважується звільняти людей відкрито. При цьому, за його словами, створюють такі умови, щоб ті пішли самі. Зокрема, одразу ж урізали всі надбавки, залишивши голу зарплатню (1 600 гривень), хоч фонд заробітної плати лишився той самий.

«Окрім того, — додає інформатор, котрий відмовляється назвати своє прізвище, мотивуючи тим, що йому жити й працювати в цьому райцентрі, де, за його словами, нічого не зміниться, — беруть додатково людей (звичайно ж, своїх), аби ми, досвідчені працівники, їх навчали, тобто, по суті, підготували собі заміну. Я не став чекати, поки хтось навчиться всьому, що вмію, й займе мою посаду, — нехай вибачають. Ті ж, кому нікуди піти, терплять. Тепер очевидно, що основною метою було не позбутися керівників-тиранів, а повністю поміняти команду».

Голова Лубенської райдержадміністрації Іван Дзус дивується: «Ви мене запитуєте, чому люди пишуть заяви? А їх ніхто робити це не змушує. Якщо звільняються — отже, можливо, когось щось не влаштовує».

Тетяна Семистрок зауважує, що їй цікаво знати, чи задумувався голова райдержадміністрації, яким буде управління галуззю охорони здоров’я надалі, не передавши прав та обов’язків відділу, який ліквідували, будь-якому іншому органу виконавчої влади чи посадовій особі. Якщо слідувати логіці голови, то тоді, можливо, варто ліквідувати в районній державній адміністрації, наприклад, і відділ освіти та культури? Або іще якийсь інший. Чому ж обмежуватися лише одним підрозділом?