Що ж, українській легкоатлетичній збірній удалося уникнути провалу на чемпіонаті світу в Пекіні. Не завершити передолімпійський «мундіаль» без медалей «синьо-жовтим» допомогли стрибун у висоту Богдан Бондаренко та майстриня швидкісної ходьби Людмила Оляновська, бронзова медаль якої стала для спортивної України справжньою несподіванкою. Бондаренко очікувано продовжив свої медальні польоти, хоча й захистити чемпіонський титул у столиці Китаю не зміг.
Загалом, змагання стрибунів у висоту, що закривали програму ЧС-2015, стали окрасою турніру, подарувавши глядачам на «Пташиному гнізді» справжній спортивний трилер. Для визначення чемпіона світу в цій дисципліні організаторам довелося влаштувати так зване перестрибування, адже після основної частини баталій на найвищу нагороду претендувало одразу троє спортсменів, яким в умовах «нельотної» дощової погоди підкорилася скромна висота 2,33 м.
Якщо бути точним, то планку на цій позначці підкорили аж четверо атлетів, утім лідер сезону в світі — катарець Мутаз Буршим — виявився в цьому квартеті зайвим. На відміну від нашого співвітчизника, китайця Дженга та канадця Друїна, у фінальній серії, долаючи одну з попередніх висот, він припустився помилки, яка й виштовхнула його за межі п’єдесталу.
«Якби на «золото» претендувало двоє спортсменів, думаю, вони змогли б домовитися між собою про поділ найвищої нагороди. Але у випадку з трьома претендентами — чемпіон має бути один», — Богдан Бондаренко пояснив необхідність перестрибування, яке проходило за «нокаут-системою».
Золота «експрес-лихоманка» розпочалася на висоті 2,36 м, яку, втім, жодному з трійки претендентів узяти не вдалося. Тож організаторам довелося опустити планку нижче на 2 см. Попри те, що кожен із призової трійки в поточному сезоні стрибав на 2,37, лише одному з них удалося взяти 2,34. В умовах, коли на Бондаренка тиснув тягар чемпіонської відповідальності, а місцевому стрибуну повністю розслабитися заважали багатотисячні трибуни, найкраще опанувати емоції зміг Дерек Друїн. Відтак «царем «золотої» гори» став канадець, натомість Бондаренко, котрий, до слова, в день змагань святкував своє 26-річчя, та Дженг у парі піднялися на другу сходинку п’єдесталу. «Срібло» — хороший подарунок на День народження, проте «золото» — краще», — резюмував Богдан.
Водночас для Людмили Оляновської навіть планетарна «бронза» — неймовірний успіх, адже, за словами самої спортсменки, вона не могла навіть уявити, що стане призеркою світової першості. «Я не очікувала, абсолютно не очікувала нагороди. Адже, згідно зі стартовим протоколом, у рейтингу учасниць (заходу на 20 км) я була п’ятою», — сказала Оляновська.
Проте вихованці Анатолія Соломіна вдалося фінішувати в «призах», слідом за двома фаворитками з Китаю. Цікаво, що раніше в цьому виді спорту домінували російські атлетки. Однак допінгові викриття скинули з наших північних сусідів наліт зірковості. Щоправда, міністр спорту РФ Віталій Мутко продовжує вважати, що всі скандали навколо вживання російськими атлетами заборонених препаратів — це політичні ігри, які роблять усе, аби ослабити спортивні досягнення Росії.
Поміж інших немедальних здобутків українських атлетів варто відзначити участь нашого жіночого квартету у фінальній естафеті 4 по 400 м. Якщо в спринтерських змаганнях через кадрові проблеми нашим дівчатам навіть не вдалося подолати кваліфікацію (передостанній час), то 4х400 м українки завершили шостими. Цікаво, що однією з учасниць цього квартету була Наталя Лупу, котра взагалі-то спеціалізується на вдвічі довшій дистанції. Проте її хороший результат на 800-метрівці (підсумкове шосте місце) дав наставникам привід спробувати її в естафеті. На думку спортсменки, вона каші не зіпсувала. «У мене сьогодні було емоційне піднесення, я почувалася чудово, адже обожнюю естафети. Завжди тут відчуваю, як додаються сили. Сподіваюся, я не підвела дівчат», — відзначила Лупу, якій «асистували» Наталя Пигида, Ольга Земляк та Ольга Ляхова.
* * *
Переможцями медального заліку на ЧС-2015 стали кенійські атлети, традиційним полем для жнив у яких були стаєрські дистанції. Африканські атлети загалом виграли сім золотих, шість срібних та дві бронзові нагороди. Друге місце (7-2-6) — за ямайською збірною, спортсменам якої не було рівних на спринтерських дистанціях. Особливо старався неперевершений Усейн Болт, який у Пекіні виграв три «золота». Третю за цінністю (але найбільшу — за кількістю) медальну колекцію (6-6-6) зібрали спортсмени зі США. Один iз них — багатоборець Ештон Ітон, — окрім нагороди найвищої проби, отримав від організаторів ще й чек на 100 тисяч доларів — за оновлений світовий рекорд.