Час маніфестів

28.08.2015

З 27-го до 30 серпня одесити та численні туристи, поціновувачі оксамитового сезону, зможуть відвідати виставки та перформанси від світових художників у рамках IV Одеської бієнале сучасного мистецтва. Коли політики закінчують говорити, слово беруть митці. І вони, на відміну від попередників, говорять яскраво, чесно, незважаючи на те, що правда може шокувати чи завдати болю. Слово кожного митця — це вже маніфест, розповідь мовою пензля, звуку чи тіла про очевидне.

Основною подією проекту стане проект MANIFESTO. Хоч організатори скаржаться на повну відсутність підтримки з боку держави і на організаційні труднощі, проте багато людей і організацій вирішили взяти участь у цьогорічному проекті. Оприлюднити свій власний маніфест до Одеси приїхали митці з Франції, Ізраїлю, США, Румунії, Польщі, Чехії.

«Головний символ, який зображено на афіші, — одиниця. Основна проблема, яка була заявлена в концепції — це проблема дефіциту масштабних особистостей, і не лише у нас в країні. Особистостей, які можуть запропонувати певний маніфест, який би повів за собою інші особистості. Це складно, а може, і зовсім неможливо. Звідси і візуальний зв’язок цієї одинички з прапорцем», — розповідає співкуратор основного проекту Михайло Рашковецький.

За його словами, усвідомивши помилки попередників, зіткнувшись із величезною кількістю художніх маніфестів епохи теоретичного авангарду, коли митці проголошували свої істини і категорично відкидали всі інші думки, митців сьогодення закликали до висловлювань, заснованих на принципі толерантності.

Картини та скульптури, представлені на виставці, повністю відображають яскравість особистості своїх авторів і несуть тисячі політичних та соціальних месиджів, артикульованих мовою мистецтва.«Ми пропонували брати участь у нашій бієнале не лише окремим художникам та групам художників, а й кураторським проектам. Єдина вимога, щоб між нашою основною концепцією та їхніми була якась кореляція — або збіг з нашою позицією, або полеміка», — пояснює принцип відбору пан Рашковецький.

Таке завдання у рамках бієнале виконуватимуть три спеціальні проекти: Rhythm-section, «Морфологія комунікацій» та «Битва за Щастя». «Група Rhythmsection — це міжнародна мистецька група, яка постійно базується в Мюнхені, але в ній є учасники з різних країн, таких як Італія та Голландія. Ми досліджуємо ритми у творах, засобах комунікації. Представлені роботи створювалися безпосередньо у виставковому просторі — на стінах. Ми шукали взаєморозуміння, консенсусу шляхом різних технік та різних підходів», — розповідає куратор групи Дмитро Гончаренко.

Сучасне мистецтво — це не література, не кіно, не театр у чистому вигляді. Воно менш популярне в нашій країні, але потрібне і значуще, адже колись класики були нікому не відомими сучасниками. Роботи, представлені на бієнале, різні за стилістикою, жанрами, технікою і месиджами. Організатори просять відвідувачів бути готовими до провокацій і не сприймати їх агресивно. «Це територія мистецтва, територія художніх моделей, територія гри. Якщо ви чомусь здивуєтеся чи будете вражені — значить автор досяг мети», — переконаний директор музею сучасного мистецтва Семен Кантор.

Говорити про візуальне мистецтво можна довго, але це будуть лише враження — суб’єктивні відбитки з відбитків (якими є картини). Тож кожен повинен сам побачити, зрозуміти, не зрозуміти, обуритися або схвалити — чи прийшов час його власного маніфесту.