Навряд чи шанувальникам футболу потрібно зайвий раз нагадувати про події 15 вересня на римському «Стадіо Олімпіко». Зауважимо лише, що вперше в історії Ліги чемпіонів було прийнято рішення не проводити другий тайм матчу «Рома» — «Динамо». Тому не дивно, що Контрольно-дисциплінарний комітет УЄФА виніс свій вердикт лише 21 вересня, коли в Києві було близько сьомої вечора.
Багатьох здивував цей майже тиждень очікування, оскільки подібні колізії чітко «розписані» в регламенті елітного клубного турніру. Клуби несуть відповідальність і за своїх гравців, і за вболівальників. З-поміж дисциплінарних санкцій предбачено: дискваліфікацію команди господарів, яка не забезпечила безпеку на арені; технічну поразку — 0:3; або залишити в силі результат, за якого гру було перервано, якщо він не на користь відповідального клубу. Про перегравання або догравання другого тайму думали лише песимісти, які могли навести приклади упередженого ставлення до пострадянських та східноєвропейських команд. З-поміж багатьох аналогій у ці дні найбільше згадували інцидент 1994 року в матчі Ліги чемпіонів «Мілан» — «Казино» (Австрія). Італійці вели 3:0, коли голкіперу гостей Конселу завдали травму монетою, яку кинули з трибун. Тоді міланцям зарахували поразку, дискваліфікували стадіон, але й команді із Зальцбурга очок не нарахували.
Враховуючи очевидну корпоративність інтересів елітарних клубів УЄФА, від Дисциплінарного комітету Європейського футбольного союзу можна було очікувати не зовсім адекватних рішень. Час на розмірковування чиновників італійці спробували використати собі на користь в інформаційній війні: згадали й про недопиту пляшку з коньяком у роздягальні суддів (мовляв, арбітр Фріск був «під мухою»), й інтерв'ю капітана римських «вовків» Франческо Тотті, у якому він розповідав про упередженість шведського судді, і заяви представників римського бомонду на кшталт «через одного ідіота не повинна страждати вся команда». На боці «Динамо» була підтримка президентів УЄФА й ФІФА та, найголовніше, відеоматеріали, які засвідчують безлад на трибунах (предмети кидав явно не один «ідіот»), грубість і провокації з боку гравців «Роми» (той самий Тотті непомітно для рефері вдарив одного з лежачих киян ногою по голові).
Здоровий глузд переважив, і у вівторок ДК УЄФА ухвалив рішення на користь українського клубу, «Ромі» зараховано технічну поразку з рахунком 0:3, крім того, італійці дві найближчих домашніх зустрічі проведуть хоч і на своєму «Стадіо Олімпіко», але при порожніх трибунах. Тобто «Байєр» (3 листопада) та «Реал» (8 грудня) не відчуватимуть тиску італійських «тиффозі», який пережили кияни. Ще один удар по команді Руді Феллера —дискваліфікація на два єврокубкових матчі захисника Філіппа Мексе, через напад якого на Маріса Верпаковскіса і розпочався цей «цирк».
Зрозуміло, чому УЄФА вчинила саме так. Не маючи практичної можливості стягнути з майже збанкрутілої «Роми» реальні мільйони євро, чиновники вирішили покарати італійську команду бодай фінансовими втратами з реалізації квитків.
Цікаво, що жорстке, але справедливе рішення в Ньоні прийняли швейцарець Антенен, данець Хансен та угорець Берзі, хоча до складу Дисциплінарного комiтету УЄФА входять також пп. Віласека (Іспанія), Партль (Австрія), Боуен (Північна Ірландія), Кох (Німеччина), Лауді (Італія), Тейлор (Шотландія) та Вольф (Люксембург).
Італійцям залишили право подати апеляцію до півночі з п'ятниці на суботу, але офіційні представники «Роми» вже відмовилися від цього. Щоправда, зауважили, що залишають за собою право на захист інтересів клубу та його акціонерів. Що вони мали на увазі, незрозуміло. Нам залишається сподіватися, що свої інтереси «Рома» захищатиме, активно відбираючи очки в «Байєра» та «Реала» і заробляючи у такий спосіб компенсацію за втрати.
КОМЕНТАР З ПРИВОДУ
Йожеф Сабо відтак увійшов в історію «Динамо» як тренер, котрий уперше переміг із київською командою італійський клуб. Рішення про виведення «Динамо» в лідери групи С він сприйняв спокійно:
— Іншого вердикту я й не очікував, адже в матчі з «Ромою» наша команда мала помітну перевагу, вела в рахунку і в другому таймі грала б у більшості. Якби було прийнято інше рішення, то виник би прецедент, який дозволяв би клубам за допомогою третіх осіб впливати на результат практично програних матчів. Утім ми прийняли б будь-який вердикт, адже сперечатися з європейськими футбольними чиновниками безглуздо. Я втішений, що УЄФА винесло справедливу постанову, адже наші гравці весь цей час перебували у підвішеному психологічному стані.