Точкою відліку, від якої рахує роки українська служба Радіо «Свобода», є 16 серпня 1954 року, коли в ефір вийшла перша програма українською мовою (тоді ще це називалося Радіо «Визволення»), яка мовила на простори Радянського Союзу. По наш бік «залізної завіси» їх вважали ворожим голосом, запроданцями США. Олександр Народецький, теперішній директор української служби «Свободи», згадує, що коли у 1964 році почав слухати ті передачі, то пережив шок: «Тоді я не повірив вухам своїм. Я не вірив, що десь люди можуть говорити вголос інакше, ніж у СРСР. Звісно, не мислилось тоді, що прийде час — і я сам сидітиму перед мікрофоном». Не мислилося певно, що прийде ще інший час і у «демократичній, не тоталітарній» Україні, на 13-му році її незалежності, коли ту саму «Свободу» прикриють. Сталося це якихось півроку тому. Але радіо продовжує працювати, спритні слухачі, як у роки «совка», вперто шукають його позивні на коротких хвилях або «ефемках». Просто де жавю якесь, чи все вертається на круги своя? Я не належу до того покоління, але пам'ятаю, як моя бабуся виловлювала заборонену інформацію, ніби крадучи її, тому не прагну такої фальшивої ностальгії.
Але сьогодні на українській «Свободі» не беруть дурного до голови — у них свято, яке розпочалося вчора на західних теренах України. «Львів — це наш бастіон і завзятий слухач», — задоволено жартує Ірина Халупа, заступник директора служби і виконуюча обов'язки керівника київського бюро. Як підтвердеження тому — нагорода Олександра Кицери, слухача-ветерана із 30-річним стажем. Сьогодні святкування докотяться і до Києва — спочатку зустріч зi студентами Київського університету (завтра — Могилянки), а потім прийняття. Крім празьких гостей — Олександра Народецького (який, до речі, 25 років, за його висловом, живе в українській редакції) та президента корпорації Радіо «Вільна Європа»/Радіо «Свобода» Томаса Байна — очікують на приїзд Джефрі Гіршберга, члена ради директорів радіомовлення США, в обов'язки якої входить спостереження за міжнародними радіослужбами Сполучених Штатів. «Для нашої служби це потрібний друг, позаяк, зважаючи на скорочення бюджету всіх відділень, непогано мати такого лобіста», — розповідає пані Халупа
Пікантна подробиця урочистостей — славнозвісної Ганни Стеців-Герман на них не буде. Екс-керівник київського бюро, яка змінила «Свободу» на крісло прес-секретаря Януковича, надіслала редакції привітання і повідомила, що, на жаль, буде відсутня через поїздку. Наразі її обов'язки у Києві виконує досвідчена Ірина Халупа, яка останній місяць безвідривно тут працює. Її кар'єра на «Свободі» почалася 14 років тому: «Це було 24 вересня, — повела пані Ірина і тут похопилася, що і у неї, виявляється, також особистий ювілей. — Це було зовсім інше радіо, віддалене від України. Це була, так би мовити, пасивна журналістика. У 1995 році, коли наше радіо переїздило із Мюнхена до Праги, була можливість обрати Україну, я так і зробила». Сьогодні найбільшим конкурентом свого радіо Ірина Халупа вважає телебачення, але втішається, що для багатьох «Свобода» залишається надійним джерелом інформації.
«Україна молода» приєднується до числених привітань радіоколегам на «Свободі» і бажає їм многая літа.
Вінницька область: радіо «Такт», 103,7 FM
Івано-Франківськ: радіо «Вежа», 107 FM
Одеса: радіо «Маяк», 765 AM
Сімферополь: Trans-M-Radio 102,3 FM — мовить на весь Крим
Сокаль: радіо «Сокаль», 101 FM
Тернопіль: радіо «Тон», 103,5 FM
Ужгород: радіо «Світ», 104,7 FM
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
