За яким курсом рахуватимемо борги?
Один із найзакритіших візитів українських чиновників за кордон — поїздка міністра фінансів Наталії Яресько до американського Сан-Франциско, де розташована штаб-квартира найбільшого тримача українських облігацій фонду «Франклін Темплтон» — завершився сподівано. І хоча офіційних даних про результати перемовин української влади з кредиторами ще немає, інсайдерська інформація дозволяє стверджувати, що нам таки дозволять не повертати п’яту частину наших боргів. Це дозволить нам трохи відвести загрозу дефолту, але не означатиме автоматичного вирішення всіх проблем.
Угоду можуть підписати вже на цьому тижні. «Перемовини ще продовжуються, але пропозиція списати двадцять відсотків — це останнє, що може дозволити обом сторонам завершити боргову операцію і виконати вимоги Міжнародного валютного фонду, одна з яких — скоротити борг на 15,3 млрд. доларів уже упродовж нинішнього року», — пише британська газета «Файненшел таймс», не називаючи власних джерел інформації. Двадцять відсотків від суми нашого держборгу — це 19 мільярдів доларів. Сума сама по собі доволі значна, хоча українська влада хотіла позбутися тягаря у цілих 38 мільярдів.
Окрім списання боргу, ми отримаємо ще певну кількість приємних «бонусів», які також були предметом перемовин. Це і пролонгація платежів, і замороження купонних виплат, і можливість надання так званих компенсаторних виплат, розмір яких залежатиме від швидкості відновлення економіки та зростання ВВП. Усі ці заходи спрямовані на те, аби виконати умови Міжнародного валютного фонду для продовження фінансування: окрім економії на п’ятнадцять мільярдів, ще й забезпечення до 2020 року співвідношення державний борг/ВВП на рівні, не вищому ніж 71%. Також необхідна підтримка загальних потреб у фінансуванні з бюджету боргових операцій у середньому на рівні 10% від ВВП у 2019—2020 роках.
У самому Мінфіні інформацію про угоду надавати відмовилися: мовляв, перемовини ще тривають і всі варіанти залишаються відкритими. Проте очільник відомства може почуватися переможцем. Власні джерела інформаційної агенції «Рейтерс» пояснюють несподівану поблажливість комітету кредиторів тим, що «Україна зіткнулася з особливими обставинами». «Їхня позиція чітка: вони ніколи не вважали, що списання боргу необхідне, але для досягнення угоди вони пішли на дуже значні поступки», — кажуть в агенції.
Такої ж думки дотримується й український економіст, директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський. «Становище України значною мірою ускладнюється війною. Тому ми не можемо розглядати цей борг винятково в економічній площині. Політичний і військовий компоненти вкрай важливі», — каже експерт.
Простіше кажучи: кредитори погодилися на аргументи численних аналітиків, що з нашої країни краще взяти хоча би щось у віддаленій перспективі, ніж кинути нас у провалля дефолту, тим самим давши ще приклад іншим країнам, які можуть претендувати на цю роль. Адже, за інформацією видання «Бізнес інсайдер», станом на кінець липня нинішнього року Україна опинилася на третьому місці у переліку країн із великим ризиком дефолту.
Тепер, якщо угоду таки оформлять юридично, наші шанси на відновлення економічного зростання значно поліпшаться. «Реструктуризація боргу України була неминучою, — каже аналітик компанії «Альпарі» Олександр Разуваєв. — Це розуміли і в українському уряді, і кредитори. Для Києва це не тільки скорочення виплат, що напрочуд важливо в умовах високих воєнних витрат, а й шанс на європейську економічну модернізацію країни. Після розв’язання боргової проблеми можна розраховувати на притік капіталу, насамперед із Польщі і Західної Європи, а також створення зав’язаних на експорт у ЄС виробництв».
На думку експерта, відсоток списання не настільки важливий, як здається на перший погляд. «Головне — дати дорогу європейському капіталу», — каже Разуваєв. Утім до повного і цілковитого вирішення боргової проблеми ще далеко. Адже, як відомо, до кінця нинішнього року Україна має виплатити три мільярди доларів російського кредиту: того самого, який отримав президент-утікач Віктор Янукович за зміну політичного курсу країни з європейського на проросійський. Який і став, власне кажучи, поштовхом до Революції гідності.
Як би там не було, але три мільярди треба повертати — навіть нашому прямому ворогу, принаймні цього від нас вимагає міжнародне законодавство. Проте російська сторона вже кілька разів прямим текстом заявляла: будь-яка реструктуризація цього боргу неможлива.
Євроінтеграція з російським акцентом
Більшість українців підтримують інтеграцію в ЄС, однак у країні зростає невдоволення темпом реформ. Такі результати дослідження, проведеного американським міжнародним республіканським інститутом. Згідно з даними опитування, українці підтримують такі обіцяні владою України реформи, як децентралізація та реформа на місцевому рівні. Водночас 67% українців вірять, що центральна влада має передати більші права на місця, і 58% вважають, що влада на місцях готова до нових повноважень.
Попри підтримку заявлених урядом реформ, 72% українців відчувають, що країна рухається у неправильному напрямку, називаючи конфлікт на Донбасі і корупцію в державі основними проблемами. Крім того, зростає невдоволення через зволікання уряду з проведенням обіцяних реформ. Лише 3% українців задоволені нинішнім темпом реформ.
При цьому 40% українців заявили, що жодних змін не відбувається, 32% висловили невдоволення темпом реформ, 13% вагалися з відповіддю, а 12% незадоволені занадто швидким темпом реформ. Також, як показало опитування, 31% українців — порівняно з 56% у вересні 2014 року — готові змиритися з економічними труднощами, якщо це призведе до поліпшення якості їхнього життя.
«Ця тенденція демонструє, що вікно можливостей для задоволення вимог Майдану поступово зачиняється», — зазначив Стефан Нікс, відповідальний в IRI. за Євразію. 55% українців підтримують інтеграцію із ЄС, 41% виступають за вступ до НАТО і 30% — проти членства в Альянсі. Водночас, зменшилася кількість прихильників Митного союзу з РФ — із 40% при Януковичі до нинішніх 14%.
Цікавим є той факт, що євроінтеграція та підтримка реформ — досить сильні у російськомовних регіонах. Ці регіони — наприклад, Одеса — спростовують основне твердження Кремля про те, що метою вторгнення Росії в Україну є захист російськомовного населення. На запитання про те, чи зазнають утисків російськомовні в Україні, ствердно відповіли 11%, і лише 1% відповів «безсумнівно, так». Опитування було проведено в усіх регіонах України (за винятком Криму, Донецька та Луганська) 16—30 липня, опитано 1200 респондентів віком від 18 років. Похибка вибірки — 2,8%.
Гра у цифри
Натхненна хорошою новиною Україна активно повертає старі борги — невеликі суми. Так, позавчора у Міністерстві фінансів повідомили: своєчасно і у повному обсязі погашено 59,625 мільйона доларів купонів за єврооблігаціями. Десятирічні цінні папери були розміщені ще за часів Віктора Януковича, у лютому 2011 року, на загальну суму 1,5 мільярда доларів під 7,95% річних.
Загальний обсяг держборгу становить нині — до списання його п’ятої частини — 67 мільярдів доларів. І між урядовцями та експертами лунає напрочуд цікава дискусія: зростає він чи, навпаки, зменшується. На думку Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, його команда суттєво знизила цю цифру. «Наші опоненти критикують нас, що ми набираємо кредити. Але треба товаришувати з арифметикою: якщо було 73 мільярди доларів, а стало 67, то це означає, що маємо мінус 5 мільярдів. За останні п’ятнадцять місяців ми скоротили зовнішній борг держави», — сказав Яценюк.
Проте, якщо рахувати у гривні, то ситуація не виглядає аж такою однозначною. І у національній валюті наш борг аж ніяк не знижується. Навпаки: якщо перерахувати старі борги по 22 гривні за долар, то виходить, що раніше ми заборгували світові зовсім небагато…
Із початку 2024 року в Україні припинили свою діяльність 254 288 фізосіб-підприємців, а після підписання у листопаді президентом закону про підвищення податків – закрилися 22,5 тис. ФОПів. >>
Хоча нам цього прямо ніхто не каже, але ми розуміємо: нас ведуть негативними сценаріями. >>
Міністерство оборони України виділило додаткові 1,89 мільярда гривень на покупку дронів. >>
На посилення морської оборони України Норвегія виділяє ще додатково 2,7 млрд норвезьких крон (близько $242,38 млн). >>
Вранці 15 грудня в Керченській протоці стало відомо, що тонуть два танкери "Волгонефть 212" і "Волгонефть-239", їх розламало навпіл, і мазут почав текти у воду. >>
Нові правила для в’їзду до країн Європейського Союзу вступлять в дію вже у 2025 році. >>
