«Народний фронт Порошенка»

Хтось дуже влучно сказав, що кожна українська партія проходить один і той самий шлях: створюється, укрупнюється, розпадається. Ілюстрацією до цієї тези слугує, зокрема, Партія регіонів. Що стосується «Батьківщини», то вона хоч і не розпалася, але зменшилася — як шагренева шкіра — до досить скромного об’єднання. Зійшла з «треку» й Компартія (а до неї — і соціалісти). Канули у небуття «зелені» та соціал-демократи. За 24 роки незалежності жодна політсила не засвідчила здатність протриматися на плаву бодай два десятиліття поспіль. Зважаючи на загальну тенденцію, навряд чи можна пророкувати успіх «весіллю» Блоку Порошенка та «Народного фронту» Яценюка. Ці дві партії домовилися йти спільним списком на місцеві вибори, а також утворити у парламенті єдину фракцію.

Коли третій не зайвий

Іще раніше Блок Порошенка домовився про спільний похід на вибори з «УДАРом» Віталія Кличка. Очікується, що обидва учасники тандему проведуть синхронні з’їзди 27 серпня, де буде оголошено, зокрема, про ліквідацію партії Кличка та перехід її членів до лав президентської «Солідарності».

Однак самого лише «УДАРУ» Блоку Порошенка виявилося замало. Приблизно з липня велися переговори й з «Народним фронтом», чий рейтинг упав до рівня 2-3% і зробив партію непрохідною. Спочатку передбачалося, що «НФ» та БПП підуть на вибори єдиним блоком, однак новий закон про місцеві вибори участь блоків не передбачає. Виходячи з цього, союзникам довелося корегувати плани. Так на порядку денному виникла ідея спільного списку. Попередньо вирішено, що «Народний фронт» отримає в ньому 25% місць.

Ініціатива такого об’єднання походила від Блоку Порошенка, керівну верхівку якого дуже дратували коливання та нерішучість, які демонстрував «Народний фронт». «Для нас найважливішим є збереження коаліції, тому переговори тривають. Але чи багато дасть «Народний фронт» у тій чи іншій області, з’ясовуємо на місцях. Ніякої загальної квоти для «Народного фронту» не буде. Якщо в них будуть кращі кандидати в мери, ми їх, безумовно, підтримаємо», — зазначав Юрій Луценко в ефірі радіо «Вєсті».

Пристрасті довкола фракції...

І все-таки соратники по коаліції єднаються. Остаточне рішення про це визріло під ранок суботи, 22 серпня. Сторони вдарили по руках та домовилися виписати всі деталі в окремій угоді. Перший пункт її торкатиметься створення фракції. Тут, щоправда, можливі деякі різночитання. Або таки буде оголошено про створення єдиної фракції, або — як альтернативний варіант — виникне координаційна рада двох фракцій.

Останній варіант є простішим iз юридичної точки зору, адже злиття фракцій не передбачене чинною редакцією регламенту ВР. В цьому випадку не доведеться й переформатовувати коаліцію. Втім формально чи неформально, а нова фракція у ВР обіцяє вирости до загрозливих розмірів. Вже підраховано, що об’єднання БПП та «НФ» налічуватиме 224 нардепи: 143 — від БПП і 81 — від НФ. За підтримки деяких позафракційних депутатів президентсько-прем’єрська фракція без консультації з партнерами по коаліції зможе приймати всі необхідні для неї рішення.

Утім це — ідеальний сценарій. Реальність же може внести свої корективи. Так, наприклад, група Андрія Парубія (до котрої входять 15 депутатів) заявила, що в разі утворення єдиної фракції вона не вступатиме до її лав. Ініціатори об’єднання (а серед них, зокрема, партнери Арсенія Яценюка Микола Мартиненко та Андрій Іванчук), однак, не засмучуються. Демаршi Парубія їх мало хвилюють — вони сподіваються заручитися підтримкою позафракційних парламентаріїв і з їхньою допомогою нейтралізувати будь-яку протидію об’єднанню.

...і решта пунктів угоди

Тим часом в угоді, котру, як очікується, підпишуть представники Блоку Порошенка та «Народного фронту», є ще кілька пунктів, вартих уваги. Один із них торкається уряду. Якщо конкретніше, то йдеться про збереження посад за міністрами від «НФ» — незалежно від того, як і коли буде переформатовано чинний уряд. Протеже Яценюка, таким чином, отримають карт-бланш на будь-які свої дії.

Крім того, в угоді буде прописана програма діяльності уряду, і, зокрема, поява нового Податкового кодексу. Остаточним етапом цього об’єднання має стати створення єдиної партії. Однак це плани на дещо віддалене майбутнє, поки що ж потенційним підписантам важливо виграти місцеві вибори.

Якщо говорити про вибори, то в «УДАРу», котрий погодився на злиття з «Солідарністю», виявилося навіть більше преференцій, аніж у «Народного фронту». Партія Кличка отримує право заповнити своїми креатурами до 30% спільних списків. Тоді як «Народний фронт», як уже було зазначено, отримає лише чверть квот.

Задоволені такою ситуацією «фронтовики» чи ні, сказати складно. Проте на камеру всі демонструють оптимізм, зазначаючи, що тепер Президентові Порошенку доведеться воювати тiльки на зовнішніх фронтах, тоді як всі чвари на внутрішніх буде припинено. Прихильники єднання додають також, що за умов, коли злиття партій буде здійснено, питання дострокових парламентських виборів втратить актуальність. Навіть незалежно від того, який результат покажуть партії на виборах місцевих.

На противагу БПП та «НФ»

Наступний тиждень може бути відзначений не тільки заявами про нові союзи, що виникли в межах парламентської коаліції. Значно більша інтрига міститься в тому, як пройде голосування за зміни до Конституції. «УМ» неодноразово писала про те, що представляє собою виписана Президентом Порошенком децентралізація, котра має увійти в «тіло» Основного закону. Остаточному ухваленню конституційних змін може завадити їхнє категоричне неприйняття певною частиною депутатського корпусу. Подейкують, що фракції Радикальної партії та «Самопомочі» можуть навіть зважитися на вихід із коаліції — на знак протесту проти калічення Конституції.

Утім, за даними інших джерел, «Самопоміч» та Радикальна партія зважаться максимум на створення міжфракційного об’єднання. Йому, буцімто, вже й назву підібрали — «Народна Рада». До складу такої спілки увійдуть самі засновники плюс, як очікується, депутати від партії «Укроп», а також частина міжфракційних та незадоволених політикою керівництва членів БПП та «Народного фронту». У такий спосіб вдасться формалізувати опозицію, яка утворилася у лавах парламентської більшості.

Ще одне болюче питання торкається переліку міністрів, котрі можуть піти у відставку. Серед них називають керівника АПК Олексія Павленка, міністра енергетики Володимира Демчишина, міністра інфраструктури Андрія Пивоварського та головного охоронця здоров’я Олександра Квіташвілі. Такі точкові пертурбації мало що додадуть до якості чинного уряду, відзначають оглядачі. А оновити його кардинально не вийде — через коаліційні домовленості, порушення яких тільки призведе до нових торгів та взаємних поступок.