5 серпня Кабмін видав розпорядження щодо підготовки до опалювального сезону. Документ під номером 809-р свідчить про необхідність впровадження таких заходів: зниження мінімально допустимої температури в житлових приміщеннях з 18°С до 16°С; збільшення термінів канікул в усіх навчальних закладах в осінньо-зимовий період; вплив на населення з метою погашення боргів за використаний газ, тепло та електроенергію. Останній пункт особливо цікавий, тому що недавно Арсеній Яценюк зронив ненароком фразу, яка в будь-якій іншій європейській країні коштувала б главі Кабміну його кар’єри. «Що стосується боржників за газ та електроенергію... — віщав Арсеній Петрович. — З Мінфіном ми погасимо борги бюджетних організацій, а що стосується інших, у тому числі і приватних компаній — за умисну несплату правоохоронні органи і прокуратура повинні порушити кримінальні справи, оскільки це фактично розкрадання».
Не пряником, так батогом
Знервованість пана Яценюка зрозуміти можна — адже, як інформує «Нафтогаз України», на початок серпня сукупний борг споживачів усіх категорій становив 20,6 мільярда гривень. Проте навіть така бюджетна дірка не виправдовує підміну понять: «розкрадання» є «розкрадання», а «борг» це «борг». Дивно, що юрист Яценюк не бачить різницi між першим і другим, а також забуває, що за борги перед ЖКГ в Україні не саджають — максимум, що можливо в даному випадку, так це накладення арешту на майно боржника.
Непрофесіоналізм Прем’єра вже дорого йому обійшовся: звичайний обиватель, не знайомий з тонкощами юриспруденції, відреагував на слова Яценюка дуже гостро. Ще гостріше він відреагує, коли в жовтні 2015-го добереться до виборчих списків і побачить у переліку партій «Народний фронт». Що ж стосується пропозиції продовжити дітям канікули і відправити їх кашляти додому (в приміщення з температурою + 16°С), то вона взагалі поза конкуренцією. Загалом педіатри вважають оптимальною температурою + 21°С (для відпочинку та навчання) і + 18°С — для дитячого сну. А + 16°С — температура ризику, коли «знижується стійкість організму до респіраторних захворювань», кажуть ескулапи. Зате яка економія, думає Яценюк.
Ще одна «радісна» новина полягає в ухваленні Закону №626-VIII «Про внесення змін до деяких законів України у сфері комунальних послуг». Під шумок дискусій про децентралізацію Кабмін протягнув його через парламент, а потім подав на затвердження Президенту. Закон стосується твердження «економічно обґрунтованих тарифів» і заборони встановлювати їх нижче дозволеного рівня. Людською мовою це означає, що вилучається норма про відшкодування втрат підприємств, пов’язаних з установленням тарифів на житлокомпослуги за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету. Словом, ніяких преференцій — усі платять за послуги ЖКГ не нижче їх собівартості. І не має значення, що робоча група все тієї ж Верховної Ради, створена для дослідження обґрунтованості підвищення комунальних платежів, не далі як у травні поточного року визнала всі розрахунки для нових тарифів «непрозорими».
Про бідних і «дурних»
Профільний міністр Геннадій Зубко при обговоренні закону наполягав на тому, що його впровадження є вимогою МВФ — без закону №626-VIII не бачити нам чергового траншу кредиту. Цільове призначення цих траншів, їх фактичне використання і звітність по них — питання окреме, яке ми поки залишимо на совісті кредитоотримувачів. Отже, принципи формування тарифів уряд значно посилив. При цьому тільки протягом 2015-го ціни на гарячу воду зросли в середньому на 55%, холодна вода подорожчала на 25%, а теплопостачання — на 72%.
Цікаво, що відносно недавно (з тих пір не минуло й двох років) Арсеній Яценюк нещадно критикував «папєрєдніков» за розбазарювання державних коштів і за те зубожіння простих співгромадян, до якої це розбазарювання приводить. Дослівно 22 листопада 2013-го це звучало так: «Наша порада Прем’єр-міністру Миколі Азарову. Перше, з чого потрібно почати, — це перестати так грабувати. Просто менше крадіть. Це вже допоможе українському бюджету збалансувати державні фінанси. Друге — щодо «Нафтогазу». Нехай розкажуть правду. Кожен iз вас повинен отримувати газ українського видобутку, тому що населення України споживає 18 млрд. кубометрів газу, а ми видобуваємо 20 мільярдів. Ми дуже багата країна. Уряд, правда, дурний. А країна — багата, і народ розумний. (...) Так от, кожен громадянин України повинен отримувати газ власного видобутку. Його вартість сьогодні становить максимум від 70 до 100 доларів залежно від того, де він видобувається. Це не 200, не 300, не 500 доларів. Це всього лише 70 доларів, але цей газ народу не віддають. Його продають на свої промислові підприємства по 300-400 доларів, а маржу кладуть у кишеню. А потім цю маржу відправляють в офшори. Це не мої дані — це офіційна статистика НБУ. За останні три роки в офшорні зони вивели 70 млрд. доларів США», — говорив Яценюк не далі як два роки тому.
Уроки арифметики
До речі, про цифри з дев’ятьма нулями. Один громадський активіст повідомив днями, що «кілька тижнів тому в Арсенія Петровича (прізвище не скажу, вгадайте самі) була закрита вечірка, де він відзначав свій перший мільярд». Але один мільярд — це така дрібниця в порівнянні з 70 мільярдами, в крадіжці яких Яценюк звинувачував Азарова і К°, що про це навіть не варто говорити. Повернемося краще до газу і до тих цифр, якими оперує уряд.
Отже, Яценюк заявляє, що ціна на газ для населення (який використовується для опалення) складає 3600 грн. за тисячу кубометрів — за умови, що абонент вибирає на місяць до 200 кубів. Промислові підприємства платять 9600 грн. Про те, що для тих, хто використовує газ для приготування їжі, тариф становить 7188 грн. за тисячу кубів, Прем’єр елегантно замовчує.
Як формується ціна газу для промисловості, Прем’єр розповів, охарактеризувавши її як «просту арифметичну дію»: «Берете середню ціну імпортованого природного газу, множите на курс долара, потім додаєте рентні платежі, транспортування, ПДВ».
На жаль, математик-Яценюк не пояснив, з якої арифметичної дії виростає так звана «соціальна» ціна на газ для населення. Раніше представники української влади стверджували, що для населення постачається газ внутрішнього видобутку, а отже, його вартість не залежить від ціни імпортованого палива. Однак згодом стали говорити, що внутрішнього видобутку не вистачає, тому доводиться додавати частину імпортованого газу. Але інформація про те, яка собівартість газу, що видобувається в Україні, і яка пропорція цього міксу, постійно змінюється.
Як не крути, а на ту ціну за газ, яку Яценюк обіцяв наприкінці 2013-го, споживач ніяк не виходить. Адже навіть якщо вважати курс долара як 1:25, а ціну українського газу — як 100 доларів за тисячу кубів, виходить, що середньостатистичний обиватель повинен платити максимум 2500 грн., але не 3600 і вже тим більше не 7188. До речі, остання цифра — взагалі абсолютно не зрозуміла. Як заявляє міністр енергетики Володимир Демчишин, у четвертому кварталі 2015 року Україна платитиме 250 доларів за імпортний газ. Знову-таки, навіть якщо для зручності множення вважати долар по 25 гривень, то тисяча кубів українцеві буде обходитися в 6250 грн., а не в 7188. Але у Кабміні, очевидно, свої — особливі — калькулятори.