І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Серед нових членів Аграрної партiї України, яким вручив партквитки Віталій Скоцик, — брати Дмитро та Назарій Яремчуки.
Готуючись до з’їзду, Віталій Скоцик, голова АПУ, зустрівся з тисячами людей. Важко назвати в діючому політикумі іншого лідера партії, хто б об’їздив за останній рік усі найвіддаленіші регіони України не для телесюжетів, а заради розуміння: що ж насправді коїться на тих землях і в душах людей, які там народилися і живуть? Не дивно, що цей рік став для нього, як і для створеної майже два десятиліття тому партії, періодом еволюційних метаморфоз. Іноді неочікуваних настільки, що важко було зізнаватися в них навіть собі самому. Як наприклад, у кардинальній зміні позиції щодо права продажу землі. Або, що будучи, як і більшість керівників бізнесу, поміркованим консерватором, готовий відкрито протистояти владі, котра, прикриваючись складним часом і зовнішнім тиском, приймає рішення, позбавлені здорового глузду. Ні, він, як і більшість громадян, зайнятих у реальних секторах виробництва, яким є і базовий для АПУ аграрний сектор, залишається прибічником спокійних переговорів. Але — неспокій у країні наростає, і причиною цьому часто є саме невиважені кроки урядовців, наслідком яких стає падіння виробництва не лише в агропромисловості, а й по країні в цілому, — закриття підприємств, скорочення експорту, втрата робочих місць...
«Найгірше те, що ми не чуємо від уряду, де має бути та точка падіння, та точка стабілізації, після якої економіка країни почне нехай повільно, але рухатися вгору», — зауважив Віталій Скоцик, пояснюючи позицію партії щодо останніх розпоряджень Кабміну, зокрема — доповнення до меморандуму з МВФ про скасування останніх податкових преференцій для агросектору.
Україну, на думку голови Аграрної партії, на межі дефолту, досі втримують не мудрування урядовців у податковому кодексі та тарифній політиці, орієнтовані на зарубіжне законодавство, а тверезі і діяльні люди, на місцях. Як Родіон Хирлюк з «гарячого» Красноармійського району на Донбасі, який сьогодні, крім власного підприємства, узяв відповідальність за збереження життя і безпеку місцевих мешканців, побудувавши власним коштом бомбосховища і без розпоряджень «згори» утримуючи соціальну сферу. За час війни з проросійськими терористами в районі зупинилося більшість промислових підприємств. Крім аграрних, що продовжили сіяти і збирати урожай, бо хто ж іще?.. Свою відповідальність ініціювали аграрії в іншому куточку країни, — на Хмельниччині, створивши великий національний кооператив, що об’єднав середні, малі і навіть присадибні селянські господарства кількох районів. Там орієнтувалися на досвід Андрея Шептицького. Так-так, митрополита, свого часу — найзаможнішого греко-католика, який створив на Галичині тіньовий уряд, що опікувався господарськими справами краю. Коли на Галичині виникло протистояння між українськими кооператорами та приватними купцями, митрополит примирив обидві сторони і був обраний до їхніх управлінських органів... Власне, прикладів продуктивної діяльності аграріїв з усіх куточків України в умовах війни та економічної кризи зібралося немало. І навіть, фактично не маючи представництва у центральній владі, частіше не завдяки, а наперекір владним розпорядженням вони примудряються самі триматися, ще й власним (не державним!) коштом утримувати соціальну сферу, споряджати армію. Але, схоже, прийшов час братися за справи не тільки у власних господарствах. Бо «коли ви відмовляєтеся займатися політикою, політика починає займатися вами...»
Лідер Аграрної партії вважає, що аграрії повинні відстояти свої права, домогтися умов для розвитку галузі, яка за багатьма позиціями виводить Україну на перші місця на світових ринках і приносить мільярди валютних надходжень до державного бюджету. Агросектор може стати пріоритетною галуззю, яка зупинить падіння всієї української економіки, і політичні партії та галузеві організації об’єднуються саме заради просування такого бачення реформ.
Навіть при негативній динаміці економіки внесок АПК за підсумками 2015 року становитиме 31-33% ВВП держави, хоч сам показник у 2015 суттєво зменшиться. Але за сприятливих умов зростання агросектор може подвоїти ВВП України за два роки, впевнений лідер АПУ. Тому саме агросектор може дійсно стати локомотивом відновлення економіки в цілому. І цю формулу варто прийняти на рівні економічної політики. «Нам слід, як свого часу Рузвельт, що підняв США з економічної депресії, визначити конкурентну галузь економіки, якою, безперечно, в Україні є аграрний бізнес, і створювати тут робочі місця», — вважає Віталій Скоцик. Прозорі зрозумілі правила потрібні і для залучення іноземних інвестицій. «Імовірність дефолту України сьогодні оцінюють у 96 відсотків, девальвація становить 320 відсотків. Національний банк за рахунок колосальної емісії рефінансував банки — і 41 з них незабаром закрилися! Це в той час, як для реального сектору, де створюється ВВП, кредити стали практично недоступні. Замість стимулів для галузі Кабмін йде на вимивання коштів. 20 мільярдів гривень забрати у галузі, яка працює, скасувавши особливий режим оподаткування, щоб залатати дірки в бюджеті? Складається враження, що кваліфіковані іноземні фахівці в уряді прапор своїх професійних інтересів несуть над інтересами нашої країни», — вважає Віталій Скоцик. Зважаючи на нові обставини, окрім відновлення партійної структури по всій Україні, АПУ змушена була створити страйковий комітет. Він готовий вийти на загальнонаціональний страйк, якщо будуть прийматися економічні рішення всупереч інтересам розвитку галузі.
Партію її лідер вважає не інструментом виборів, а інструментом об’єднання і організації суспільства. Такої організації, яка б давала продуктивний результат. Бо поки що результати реформування економіки доволі сумні: аграрна галузь уперше за 12 років продемонструвала падіння 9 відсотків.
Об’єднавчу позицію підтримують і керівники регіональних партійних організацій, і представники галузі. «Цілі аграрної політики України досі чітко не визначені. Оподаткування аграріїв за останні роки переглядалося шістнадцять разів і спроби повторюються, — констатував у своєму виступі на з’їзді президент Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса. — Тому нам потрібно представництво не лише в місцевих радах, а й у Верховній Раді. Потрібно об’єднуватися навколо однієї представницької партії. Нею вже стала Аграрна партія, і ми готові її підтримувати», — заявив глава галузевої організації. Власне, й у нинішньому парламенті є кілька депутатів, що підтримують позиції і політику Аграрної партії. Але їхніх голосів замало. Та й вони потребують підтримки суспільства. Заступник глави комітету Верховної Ради з АПК Олександр Бакуменко закликав активніше піднімати голос громад, щоб зупинити спробу уряду скасувати спеціальний режим ПДВ для аграріїв. Бо у кризові періоди правильним було б проводити дерегуляцію і знижувати податки, а не підвищувати податковий тиск.
«Середньому та великому бізнесу державна підтримка не потрібна — потрібна стабільність і доступність фінансових кредитних ресурсів. Підтримка ж, — законодавча в першу чергу, — потрібна дрібним виробникам сільгосппродукції», — наголосив Сергій Іващук, голова Хмельницької обласної організації Аграрної партії, яка вже стала реальним інструментом не тільки політичної, а й економічної організації сільських громад західного регіону.
Аграрна партія протягом року змогла консолідувати громадські організації та галузеві асоціації, ідеологічно близькі партії, щоб сформувати політичне представництво на місцях. «Усі політичні партії, всі аграрні асоціації, як і обіцяли, ми об’єднали і сьогодні ви бачите їх представників у цьому залі. Об’єднана політична сила у нас з’явилася. Наші цінності — це земля і ті, хто на ній працює. Земля — це і є та платформа, на якій ми можемо об’єднати країну. Сила, яку ми створюємо, об’єднуючись, — це не галузевий рух. Ми партія українського народу», — заявив Віталій Скоцик.
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>