«Бійня» у Сан-Франциско

Українська делегація досі не може порозумітися на перемовинах у США з іноземними кредиторами щодо реструктуризації нашого державного боргу. Незважаючи на те, що більшість експертів, у тому числі й людей з іменем, радять власникам українських цінних паперів змінити непоступливість на поблажливість. А час, на жаль, спливає... Якщо ми не розв’яжемо проблему впродовж місяця, то у нас можуть виникнути зовсім інші проблеми.

Дотисніть їх за місяць!

Дата Х — 23 вересня 2015 року. Якщо до цього дня офіційний Київ не зуміє домовитися з кредиторами і завершити реструктуризацію суверенних зовнішніх облігацій, то українській владі доведеться оголошувати мораторій на виплату державних боргів. У цей день, 23 вересня, Україна має виплатити 500 мільйонів доларів. Також у ці дати очікується другий перегляд програми з Міжнародним валютним фондом.

Програма реструктуризації, яку підготувала наша країна, передбачає відтермінування виплат боргів та їх часткове списання. Всього ж очікується, що упродовж чотирьох років ми заощадимо 15,3 млрд. доларів. Проте власники наших цінних паперів категорично відмовляються йти на поступки. Розбіжності у поглядах криються у цифрах. Якщо кредитори погоджуються списати 5% від наших боргів, то Україна хоче — 40%! І до спільного знаменника сторони ще не прийшли. Експерти стверджують, що компроміс може бути знайдено на рівні 25-35 відсотків.

Першу психічну атаку Київ провів ще у червні, коли міністр фінансів Наталія Яресько оголосила: ми — цілком теоретично — можемо оголосити мораторій на виплату боргів. У зв’язку з відсутністю прогресу на перемовинах. Більшість експертів оцінили таку заяву, як банальний тиск на іншого учасника перемовин. І, треба відзначити, Україна у цьому двобої принаймні не програла. Невдовзі обидві сторони оголосили про прогрес у діалозі та підписання угоди про конфіденційність. Відтак 24 липня Мінфін виплатив 120 мільйонів доларів як винагороду за євробондами.

На початку серпня наше Міністерство фінансів пішло в атаку: направило оновлену пропозицію комітету кредиторів. Позаминулий тиждень був оголошений вирішальним, а обидві сторони мали зустрітися у Лондоні. Проте кредитори навідріз відмовилися від нашого шантажу, і 6 серпня до столиці Великобританії ніхто не приїхав. І тоді Мінфін заявив, що вживе «альтернативних заходів» — і діалог перенесли на 12 серпня. Згодом перенесли на 13 серпня — в американському Сан-Франциско. До вихідних розмова у закритому режимі продовжувалася.

З успіхів Мінфіну на цьому фронті — лише домовленість із зовнішніми приватними кредиторами «Укрексімбанку» та «Ощадбанку» про реструктуризацію облігацій та інших цінних паперів на суму 1,5 та 1,3 млрд. доларів відповідно. Проте у цих угодах iдеться лише про відтермінування сплати, а не про списання частини боргу.

Куди не підеш, на дефолт натрапиш

Тим часом наша країна все глибше скочується у прірву дефолту. Серед держав, близьких до дефолту, ми нині опинилися на зовсім непочесному третьому місці — принаймні, за версією «Банк оф Амеріка». Карта, яку опублікував цей банк, складена на основі вартості кредитних дефолтних свопів, які виплачуються під час дефолту позичальника.

На першому місці серед країн, близьких до дефолту опинилася Венесуела, на другому — Греція, Україна посідає трете місце. Четверте місце у рейтингу відведене Пакистану, а замикає п’ятірку Єгипет. На шостому місці — Кіпр, сьоме місце зайняла Росія. До десятки країн, близьких до дефолту також увійшли Бразилія, Казахстан та Туреччина.

Цікаво, до речі, виглядає і «антидефолтний» список. Десятку найбільш стабільних і кредитоспроможних країн очолює Німеччина. Швейцарія опинилася на другому місці, Швеція — третя. США та Велика Британія зайняли четверте та п’яте місця відповідно. До топ-10 також увійшли Франція, Нова Зеландія, Австралія, Японія і Південна Корея.

Але найсумніше у цій ситуації, що навіть імовірне підписання угоди з комітетом кредиторів ніяк не поліпшить нашу ділову репутацію. Напрочуд прикметною у цьому плані виглядає реакція впливової рейтингової агенції «Фітч» на перебіг перемовин між пані Яресько та американськими кредиторами. Якщо домовленості буде досягнуто, вважають у «Фітчі», то агенція... знизить довготерміновий рейтинг України в іноземній валюті до рівня «С». Мотивація: «Фітч» розглядатиме таку оборудку як обмін проблемними зобов’язаннями.

Вивчати Сороса належним чином!

Коли у Сан-Франциско Україна та кредитори обстоюють власні позиції, своє слово вирішив сказати чи не найвідоміший інвестор, що заробив станом на сьогоднішній день 28,2 млрд. доларів — Джордж Сорос. У своєму зверненні, розміщеному у колонці журналу «Уолл Стріт Джорнел», він повністю на боці України.

Головний месидж Джорджа Сороса — державний борг України треба частково списати. За його словами, підірвана війною економіка України не впорається з борговим навантаженням. За підрахунками Сороса, обсяг наших позик в іноземній валюті становить 19 млрд. доларів. Суверенні дефолти тим часом дорого обходяться як кредиторам, так і позичальникам. Адже перші втрачають свої гроші, а другі потім тривалий час відчувають труднощі із залученням коштів.

Для держав, пише Сорос, на жаль, не передбачене «контрольоване» банкрутство, яке надає підприємствам глава 11 Кодексу про банкрутства США. Ця норма дозволяє компаніям працювати і дає частковий захист від вимог кредиторів. Останні таким чином отримують можливість унаслідок роботи бізнесу під зовнішнім контролем повернути більше коштів, ніж коли підприємство буде ліквідовано.

Загроза дефолту, на думку Сороса, стає проблемою тільки у тих випадках, коли кредитор і позичальник довго не можуть домовитися. Якщо ж сторонам вдається швидко досягти згоди, то така «стряска» тільки позитивно впливає як на перших, так і на других. Як приклад, Сорос навів ситуацію у південноамериканських країнах у 1980-х роках та нинішню боргову кризу у Греції.

Також, вважає Сорос, дефолт страшний не так сам по собі, як його першопричина — криза в економіці. «Уряд України, — каже Джордж Сорос, — нині вживає тих заходів, які свого часу були рекомендовані для виходу з кризи латиноамериканським державам. Мова йде про боротьбу з корупцією, реформу судової системи, розвиток сільського господарства». Окрім цього, Київ йде шляхом інтеграції з Євросоюзом та намагається знизити залежність від російського газу. «Якщо зниження державного боргу допоможе Україні домогтися цих цілей, то інвестори мають самі домагатися цього кроку (списання частини держборгу України. — Ред.), — резюмує Сорос. — Тому інвестори мають підтримувати дії України, а не стримувати їх».

Раніше, нагадаємо, найвідоміший американський фінансист виступав із критикою західних держав, які, на його думку, надають недостатню підтримку Україні.