І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Квоти проґавили
12.08.2015
Експерти Міжнародного центру економічних досліджень та політичних консультацій спробували з’ясувати, як використовують автономні торговельні преференції (АТП) українські сільськогосподарські виробники та чи є необхідність ці преференції розширювати. Виявилося, що за період дії торговельних преференцій обсяги експорту з України до ЄС скоротилися. Втім зросла кількість експортерів. Активізація малого та середнього бізнесу на експортних майданчиках стала обнадійливою тенденцією в підсумках дослідження. Наскільки виправдані зусилля європейських партнерів щодо поліпшення роботи української економіки, проаналізувала й аграрна інформаційна агенція Agravery.com.
Хотіли одне, отримали інше
Українські компанії ледь не побилися за квоти на вільний експорт соків, але зовсім не скористалися аналогічними квотами на експорт баранини. І наразі питання, чи потрібні взагалі та які саме торговельні преференції Євросоюзу для українських підприємств, залишається відкритим.
Експерти Міжнародного центру економічних досліджень та політичних консультацій у квітні—травні 2015 року провели опитування на 1009 підприємствах аграрного та промислового секторів у всіх регіонах України, окрім Криму й тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей. Серед опитаних було 605 експортерів та 404 виробники. Нагадаємо, що автономні торговельні преференції було запроваджено ЄС наприкінці квітня 2014 року для підтримки української економіки у часи економічної та політичної кризи. Цей механізм став добровільним одностороннім застосуванням Євросоюзом положень поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі, включаючи скасування/зниження ввізних мит та надання нульових тарифних квот. Перед запровадженням АТП експерти прогнозували, що це допоможе збільшити український експорт до ЄС на 4,5 відсотка у річному вимірі. А найбільше, сподівалися,зможуть виграти підприємства сільського господарства, харчової та легкої промисловості.
АТП були не єдиним чинником, що впливав на український експорт в цілому та до країн Євросоюзу зокрема. Вплив преференцій підсилювався девальвацією гривні, переорієнтацією з російського ринку, рекордно високим урожаєм зернових. Натомість послаблюючими факторами стали окупація українських територій та падіння світових цін на сировину. Подорожчання імпортної сировини (девальвація плюс введений в Україні додатковий імпортний збір) також знівелювала фактори підтримки.
Причини «облому»
Тарифні квоти на консервовані томати, пшеницю та м’ясо птиці були реальним драйвером до розширення експорту української сільгосппродукції на ринок ЄС. Проте ефективному використанню тарифних квот перешкоджали проблеми з дотриманням правил безпеки харчових продуктів, недотримання стандартів, недостатнє внутрішнє виробництво, існування інших ключових ринків, низька конкурентоспроможність українських товарів, а отже — низький попит на них серед потенційних покупців. Стримуючим фактором стала й відсутність надійних торговельних партнерів.
За висновками аналітиків, на експорт української продукції до ЄС найбільший вплив мало скорочення середнього обсягу експорту від одного експортера. Нові підприємства зі значно меншими обсягами постачань не змогли суттєво вплинути на загальну динаміку експорту до ЄС. Проте бажаючих експортувати стало більше, що нівелювало негативний вплив виходу частини українських підприємств iз ринку ЄС. На ринках третіх країн вплив нових фірм був меншим, більшу негативну роль там відігравало саме зниження експорту. Тобто позитивним ефектом від АТП став стимул починати експорт у ЄС.
Загалом дослідники зійшлися на думці, що автономні торговельні преференції мали позитивний вплив на експортерів до ЄС. Проте їх дії було недостатньо для компенсації цілої низки важкопередбачуваних негативних факторів, які впливали на експорт протягом 2014—2015 років. Минулоріч динаміка експорту до Євросоюзу була кращою, ніж експорту до решти країн світу. Але вже у першій половині 2015 року падіння експорту до ЄС зрівнялося з динамікою торгівлі з третіми країнами.
Частину квот iз преференціями українські аграрії вже вибрали. Проте за підсумками минулого року тільки 6 iз 10 позицій виявилися закритими, повністю — тільки дві — по пшениці й кукурудзі. Решта з різних причин не заповнена.
