Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Платформа «Тепле Місто», що діє в Івано-Франівську, запускає новий проект — Urban Space Radio. Це радіо нового формату. В ефірі радіостанції звучить сучасна українська музика (інді-рок, альтернативна поп-музика) та згодом розпочнуться власні інформаційні програми на тему урбаністики та розвитку територій. «Місія — поширювати якісну українську музику, творити цікаві тематичні програми, залучати мешканців міста до громадських перетворень», — пояснюють організатори.
Urban Space Radio вже розпочало свій ефір в інтернеті, наразі працює у режимі наповнення музичного контенту. Зовсім скоро воно базуватиметься у громадському ресторані Urban Space 100 в Івано-Франківську та згодом вийде в FM-діапазон. «Це буде перше громадське радіо посеред громадського простору. Всередині ресторану буде облаштована скляна студія. Це унікальний проект для України», — упевнені організатори.
На радіостанції будуть проводитися власні програми, які порушуватимуть актуальні питання та насамперед будуть цікаві аудиторії, яка прагне розвивати себе і середовище, в якому живе та комунікує.
Три книжки українських авторів потрапили до півфіналу престижної польської літературної премії Angelus. Ця премія вручається письменникам з Центральної та Східної Європи.
До списку потрапили «Комашина тарзанка» Наталки Сняданко, «Книга забуття» Василя Слапчука та «Месопотамія» Сергія Жадана. Про це йдеться на офіційному сайті премії.
Організатором та засновником Центрально-Європейської літературної премії Angelus, яка вручається з 2006 року, є Вроцлав. Першим її лауреатом був український письменник Юрій Андрухович. У 2013 році премію отримала Оксана Забужко за «Музей покинутих секретів».
Щорічно переможців конкурсу нагороджують за кращу книгу прози, опубліковану польською мовою. Лауреатом може стати письменник з 21 країни Центральної Європи (Албанія, Австрія, Білорусь, Боснія та Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Чехія, Естонія, Латвія, Литва , Македонія, Молдова, Німеччина, Польща, Росія, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Україна та Угорщина).
Переможець буде оголошений на урочистій церемонії 17 жовтня. Він отримає чек на 150 тис. злотих та статуетку авторства вроцлавського скульптора Єви Россано.
На полицях книгарень з’явилася нова книга одного з солістів гурту ТНМК Олександра «Фоззі» Сидоренка «Супроводжуючі особи». Сюжет розгортається на тлі «лихих» 90-х в Криму, в Євпаторії. В центрі історії — Діма Ципердюк, якого читачі вже знають за попередніми книгами автора.
«Написав її досить швидко, писав щодня. Я думав, що вже закінчив із літературною діяльністю. Але щось кортіло написати, ідея лежала-лежала, а потім народилася книга. Я раніше писав тільки на гастролях. І довго. Цю книжку вирішив спробувати написати, як справжній автор — прокинувся і вперед, поки денну норму не напишеш, не встаєш. Почав першого січня, закінчив через місяць чорновий варіант. Задумка була детективною, що вийшло в результаті — не мені судити», — розповів Фоззі.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>