Щастя там, де нас нема

      Корисна річ — соціологічні дослідження. Особливо коли йдеться про опитування в межах не якоїсь однієї країни, а цілого світу. А якщо вже допитувати мешканців різних куточків Земної кулі про щось, аби зіставити отримані результати, то чому б одразу не зазіхнути на глобальні питання. На кшталт «Хто у світі найщасливіший?» Саме цією проблемою перейнявся американський Worldwatch Institute (Інститут погляду на світ). Його дослідження підтвердило очевидну для багатьох річ: рівень щастя людини не залежить від рівня її прибутків.

      Одним із доказів цього соціологи називають ситуацію у США: за період з 1957-го по 2002 рік прибутки середньостатистичної американської сім’ї збільшилися вдвічі, проте «рівень щастя і задоволеності життям» (оцінювався на підставі соціологічних опитувань) практично не змінився. Інакша ситуація в бідних країнах: навіть незначне зростання прибутків їх мешканців підвищує і «рівень щастя», оскільки дозволяє купувати додаткові (порівняно з низьким рівнем добробуту) товари й послуги.

      Дослідження також показує, що щастя людині забезпечує передусім «інфраструктура спілкування». Заради цих благ люди здатні поступитися найяскравішими символами свого фінансового добробуту: великими квартирами та будинками, дорогими машинами, відпочинком на фешенебельних курортах тощо. Серед критеріїв, які потрібні людині для щастя, неостаннє місце посідає якість навколишнього середовища. За повідомленням сайту «Акумулятор новин», з урахуванням цього дослідники виводять на перше місце в індексі північноєвропейські країни — Швецію, Фінляндію та Норвегію. Латвія посіла в рейтингу 16-те місце, Литва — 21-ше, США, Франція та Італія розділили 25-ту сходинку, Польща — 54-та, Росія — 64-та, Молдова — 116-та, Україна — 127-ма. Останні позиції все ж за бідними країнами — Іраком, Сирією, Угандою та Афганістаном, хоча поруч із ними — й багата на нафту Саудівська Аравія.