Замало грошей під кілем

      На грецькій Олімпіаді Україна здобула дві срібні медалі у вітрильному спорті: жіночий екіпаж у класі «Інглінг» та чоловічий — «49-ер». Днями призери Афін-2004 Родіон Лука і Георгій Леончук розповіли журналістам, як кувалася олімпійська нагорода, та розкрили свої майбутні плани.

      За словами 30-річного Леончука, готуватися до Ігор кияни почали в Греції ще на початку року, тому особливих емоцій, які часом заважають досягати гарних результатів, не відчували. Підтвердив думки шкотового і стерновий, 32-річний Лука: «Вся Олімпіада пройшла для нас на одному диханні. Наш клас яхт з'явився в олімпійській програмі лише в Сіднеї чотири роки тому, і відразу змагання у «49-ер» визнали найвидовищнішими серед вітрильників. За 35 хвилин гонки ми можемо набрати швидкість до 45 км/г. На воді серед екіпажів точиться справжня боротьба, але на березі спортсмени дружні один до одного».

      Хлопці заявили, що не збираються зупинятися на досягнутому і незабаром починають підготовку до Олімпійських ігор 2008 року, що пройдуть у Пекині, де хочуть обміняти срібні грецькі медалі на золоті китайські. Після тренувань на Київському водосховищі українці візьмуть участь у чемпіонаті світу в Москві.

      Родіон Лука звернув увагу журналістів на проблеми вітрильного спорту в Україні. Як уже стало звично останнім часом, не обійшлося без теми фінансів. Лише цього року наші яхтсмени мали достатнє фінансування, у попередні ж роки Держкомспорт виділяв лише  60 відсотків необхідних для повноцінної підготовки до стартів сум. Наш екіпаж виявився єдиним в Афінах, який не мав контейнера для запчастин. Хлопці мандрують на своєму власному авто Європою, доїжджаючи, наприклад, за 58 годин до Лісабона.

      Суми, які в Україні надаються на весь вітрильний спорт, у Німеччині виділяють лише на один клас яхт. Крім того, гроші, що надходять від держави, йдуть на весь вітрильний спорт загалом, а оскільки держтренер, який розподіляє кошти, займається класом «470», то більшу частину грошей отримують яхтсмени саме цього штибу. Хоча видатних результатів у «470» давно вже немає. Відтак Лука запропонував проводити розподіл фінансів у залежності від результатів, як, наприклад, це робиться у Великій Британії. Родіон зазначив, що він не згоден із призначенням керівників «згори», і, якби держтренера обирали спортсмени, ним була б зовсім інша людина. Через це у вітрильництві немає командного духу, а лише негативний вплив керівництва на яхтсменів.

      Тренери Луки й Леончука — Валерій Солдатов і Сергій Щербаков — звернули також увагу на проблему в дитячому спорті, бо не кожен може дозволити купити своїм дітям яхточку за дві тисячі доларів і більше. Хоча, за словами Щербакова, майбутнє в нашого вітрильництва все ж таки є. Тож залишається тільки вірити в нього, бо саме на вірі багато що й тримається у нашій державі.