Без мовних бар’єрів

На базі Міжнародного центру миротворчості та безпеки Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного тривають масштабні українсько-американські командно-штабні навчання із залученням військ «Репід Трайдент-2015». Цьогоріч зібралась рекордна кількість учасників — понад 1600 військовослужбовців iз 18 країн світу. Найчисельнішу групу своїх силовиків представила країна-господар — 675 представників Нацгвардії та Збройних сил України. Основний партнер та співорганізатор, яким виступили США, привіз 562 бійцiв. Найменше представників надіслали Бельгія (один військовослужбовець), Норвегія (3), по 5 Німеччина та Естонія. Під час практичних занять використовують майже 900 одиниць зброї та близько 130 військових автомобілів і бойових машин.

Метою навчання «Репід Трайдент-2015» є підготовка штабів і підрозділів багатонаціональної бригади до ведення стабілізаційних дій у рамках оборонної операції оперативного командування з використанням досвіду проведення антитерористичної операції на сході України. В контексті навчання розглядаються окремі аспекти інформаційних операцій як засобу стабілізації обстановки. Також накопичується досвід щодо організації та проведення заходів міжнародного військового співробітництва такого рівня.

Співкерівники навчань — з українського боку полковник Олександр Сивак та з американського — полковник Фред Рензі. В очі одразу впадають бійці бундесверу: таку саму форму часто мають наші силовики на сході, бо нею забезпечують волонтери. Приємно вразили військовослужбовці з Грузії. На знак підтримки нашої країни вони одягнули спеціальні шеврони, на яких зображено два державнi прапори.

Полковник Олександр Сивак звертає увагу, що на лінії шикування можна побачити представників різних родів військ, та розкриває деталі проведення двотижневої навчальної операції: «Україна представлена Національною гвардією, групами спецпризначення, високомобільними десантними військами, розвідувальними військами, курсантами львівської та одеської академій. Колектив військових iз 18 країн світу протягом року детально розробляв сценарій проведення навчань. Відповідно до нього, є вигадана імперія, яка базується на півночі Європи та зазіхає на території сучасного Причорномор’я. Агресія була розгорнута ще у квітні. На даний момент лінія зіткнення сторін проходить по місцю розташування Яворівського полігону. До полігону було передислоковано український контингент та підсилено військами НАТО, які разом утворили багатонаціональну бригаду з виконанням завдань щодо введення стабілізаційних дій та відсічі агресії. У рамках підготовки ми намагалися максимально врахувати елементи гібридної війни, що зараз триває у східному регіоні. Наше завдання — зменшити втрати серед місцевого населення, відпрацювати окремі аспекти інформаційних операцій. Ми повинні навчитися взаємодіяти і розуміти один одного у разі світової загрози».

Молоді американські військовослужбовці з цікавістю заглядають усередину нашого БТР-80. На обличчях видно неабияке здивування, адже вони пересувають дещо іншими зразками бойової техніки. Ще більший подив у них виникає після того, як вояки зручно вміщуються всередині бронетранспортера. Дуже швидко гості повністю освоюються в нашій військовій машині. Хтось вилазить на броню, інший боєць фотографується, позуючи на камеру своєї колеги. Запитую хлопців про враження «Видно, що техніка стара і дуже відрізняється від нашої. Але всі функції відповідають сучасним вимогам. Техніка надійна, має озброєння, броньований захист та високу рухомість. А це основне під час бойових дій. Нам дуже подобається в Україні, надзвичайно важливо брати участь у подібних навчаннях», — чую у відповідь.

Наші курсанти в повній бойовій викладці готові демонструвати та вчити своїх партнерів заходам безпеки під час посадки (висадки) та переміщення особового складу на БТР-80.

Кажуть, що встигли вже дечого навчитись у своїх колег. Зокрема, канадські військовослужбовці показали, як виявляти замасковані вибухові присторії, як знешкоджувати. Відповідно, іноземці цікавилися видами озброєння, які є в арсеналі наших силовиків, що відбувається на сході та які втрати серед особового складу має Україна. Знання англійської мови допомагає нашим бійцям спілкуватись з іноземцями.

«Коли спілкувався з американськими військовослужбовцями та сказав, що я курсант, то вони поставились з такою пошаною, — ділиться курсант Микола. — Для того, аби стати курсантом у них, треба отримати рекомендацію у конгресмена та зібрати багато інших паперів. У тактичних питаннях мають свої відмінні риси. Вони масовано застосовують авіацію, для прикладу. Багато часу приділяють навчанню особового складу. Вони щодня відпрацьовують тактичні питання: як поводитись зі зброєю, як її доглядати в польових умовах. Британці найбільш треновані. Вони пішки ходять від нашого містечка до свого. По ходу руху відпрацьовують різні нормативи».

Микола каже, що з дитинства мріяв про військову кар’єру, бо всі в родині служили у війську. Дід розбився під час польотів. Батько служив, мама була працівником Збройних сил деякий час. Дядько також у війську. Проведення антитерористичної операції на сході України вносить свої корективи в навчальний процес. До того ж, курсанти мають змогу спілкуватись із випускниками, які повертаються зі сходу з набутим бойовим досвідом.

«Насичених занять стало більше, — розповідає Микола. — Раніше приділяли більше уваги господарським питанням. Зараз максимум часу приділяється бойовій підготовці. Перейняли досвід АТО від своїх командирів, які пройшли схід. Найголовніша порада від них — піклуватись про себе, довіряти один одному в підрозділі, ставитись до особового складу одночасно і вимогливо, і турботливо. Від офіцера залежить життя солдата. Від солдата залежить життя офіцера».

Інший курсант, Денис, готується виконувати завдання у складі підрозділу, який виконує роль умовного противника.

«Будемо в складі демогруп мінувати дороги, проводити засідки, — ділиться військовими секретами Денис. — Уже запланували багато цікавих маневрів. Ми зі сторони противника побачимо, як різні країни протидіють, тактику їхніх контрдій, спрямованих на знешкодження противника. Чи легко буде нас знешкодити? Ми складемо хорошу конкуренцію та спротив. Навчальна програма тренувань передбачає вивчення прийомів зі знешкодження вибухових пристроїв, напади на колони, вихід із засідок, захоплення будівель. За моєю спеціальністю, а саме артрозвідкою, мені доводилось спілкуватись із випускниками, які пройшли АТО. Вони давали поради, як правильно і де розташовувати командно-спостережні пункти, як укритись, які засоби розвідки краще використовувати, як загалом організовувати роботу батареї артрозвідки».

Нукзар Хазуашвілі, старший сержант грузинської армії, готовий ділитися з братами-українцями всіма родзинками вйськової справи. На моє запитання щодо найкориснішого досвіду для українських військовослужбовців відповів миттєво — миротворчий.

«Грузія завжди підтримує миротворчі місії, — сказав Нукзар Хазуашвілі. — Звичайно, в душі всі грузини — воїни. Але ми підтримуємо мир в усьому світі. Грузія пройшла війну. Тепер війну переживає Україна. Найголовніше для вас — це триматися разом. І все буде добре. Як об’єднати, щоб разом тримались? Поважати одне одного. Більше нічого. Я знаю, що багато офіцерів iз Грузії у вас служать на сході. Якщо потрібна буде ще допомога, ми її надамо. Душею ми з вами. За свою військову кар’єру я побував в Афганістані, Іраку, вчився у США, проходив курси в Чеській Республіці та Німеччині. Готовий ділитись досвідом з усіма. Для мене завжди честь поділитись з іншими своїм досвідом. Чим грузинські військові можуть поділитись з українцями? Усім, що має сучасна армія. Планування військ, тактика, досвід війни, оснащення тощо».

Американський полковник Альфред Рензі підсумовує: «Американська сторона ділитиметься передусім тактичними завданнями, які притаманні будь-якій операції. Це може бути відбиття несподіванної атаки. Будемо опрацьовувати спільні дії у випадку, коли багато поранених та вбитих, зокрема, як потрібно надавати першу медичну допомогу в умовах сильного бойового стресу. Оскільки операція проводиться в польових бойових умовах, треба вчити війська, як встановити якісний командний пункт і як діяти на ньому. Коли на одному полігоні збираються представники різних країн, які розмовляють різними мовами, то може здаватися, що ускладнюється їхня координація. На практиці це не викликає особливих труднощів».