І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Технологія виготовлення закарпатського сиру «Селиський» — щвейцарська. І кілька сироварів, вихідці із самого села, пройшли стажування у Швейцарії. (з сайта cikave.com.ua.)
Ветеринарні інспектори з Казахстану Україну відвідали ще у в квітні. Низка перевірок, попередніх домовленостей, безліч засідань та години перемовин. Незважаючи на шалений тиск «старшого брата», казахська сторона прийняла позитивне для ринку «молочки» рішення: зняла тимчасове обмеження на м’ясо та молоко з України для шести молокопереробних та чотирьох м’ясопереробних підприємств. Тепер статус цих підприємств зазначений як «посилений лабораторний контроль». Серед допущених на казахський ринок підприємств — «Канівська філія ТОВ «Клуб Сиру», ПАТ «Житомирський маслозавод», «ПАТ «Літинський молочний завод», ПАТ «Куп’янський молочноконсервний комбінат», ТОВ «Техмолпром», ТОВ «Компанія Зевс ЛТД», ТОВ «Свіженька», ТОВ «Черкаська продовольча компанія». Зараз Держветфітослужба працює над тим, щоб іще сім українських підприємств отримали такий дозвіл. «Ми докладаємо всіх зусиль для того, щоб узгодити всі вимоги та ветеринарні особливості і відкрити нові ринки збуту для українських виробників», — запевняє заступник міністра агрополітики з питань євроінтеграції Владислава Рутицька.
За даними Національної асоціації молочників України «Укрмолпром» та Спілки молочних підприємств України, вітчизняні підприємства молочної галузі отримали можливість поставляти до Казахстану сухе знежирене молоко та сухе незбиране. Конкретні домовленості між компаніями вже є.
Варто нагадати, що Казахстан входить до першої трійки країн СНД з найбільшою часткою зовнішньоторговельного обігу продукції агропромислового комплексу. З січня по травень українські аграрії експортували, а їхні колеги імпортували продукцію на $101,8 млн. (14,3 % від загального показника). Попереду — тільки загарбницька Росія та сусідня Білорусь (із показником $153, 3 млн. вона на другому місці).
Лист про дозвіл експорту м’ясо-молочної продукції прийшов і з Вірменії. До списку увійшли 26 українських підприємств. З самого початку заявку на так званий «експорт-лист» подали 65 виробників, які були зацікавлені в експорті продукції та гарантували відповідность їх вимогам Митного союзу та Вірменії. Серед тих, кому дали зелене світло: «Козятинський м’ясокомбінат», «Тростянецький м’ясокомбінат», Філія «Переробний комплекс Вінницької птахофабрики, Крижопільський філіал компанії «ТЕРРА ФУД», «Вінницький завод пакувальних виробів «Вінтар», «Птахокомплекс «Губин», ООО «ВМП», «Житомирський маслозавод», «Ружин-молоко», «Андрушівський маслосирзавод», «Комплекс «Агромарс», компанія «Візит», «Лакталіс-Миколаїв», «Баштанський сирзавод», «Аквафрост», «Кременчукм’ясо», «Пирятинський сирзавод», «Дубномолоко», «Компанія «Зевс ЛТД», «Лозовський молочний завод», «Золотоніський маслоробний комбінат», «Альфа-Етекс», «Миронівська птахофабрика», «Свіженька», «Ічнянський молочноконсервний комбінат», «ПКП «Прилуки-Агропереробка».
Українські ветеринари говорять, що рішення про відкриття ринку приймає винятково вірменська сторона. «Відкриття ринку Вірменії для ще 39 підприємств — то прерогатива вірменських колег. Зараз список потенційних претендентів розглядає Державна служба безпеки продуктів харчування Міністерства сільського господарства Республіки Вірменія», — повідомили у Держветфітослужбі України. Та додають: триває робота над усуненням «тимчасових обмежень». Тепер усе залежить від виробників та їхнього вміння, а головне — бажання працювати.
За словами двох міністрів — агрополітики Олексія Павленка та економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавічуса, ринок Європи для вітчизняних молочарів відкриється вже восени. Владислава Рутицька, повернувшись із першого засідання Комітету асоціації «Україна—ЄС», говорить, що питання важливості відкриття ринку та надання дозволу на експорт «молочки» під час засідання перед європейською делегацією обговорювали. Нагадаємо, європейські ветеринарні місії FVO (Food and Veterinary Office) розпочали свою діяльність в Україні 2008 року. Загальний висновок за результатами інспектування вони опублікували у лютому нинішнього року. Українська сторона підготувала оновлені коментарі по звіту місії. Очікуємо на офіційну позицію ЄС.
Експерти наголошують: для ефективного та успішного просування української продукції на міжнародні ринки найважливіше — відповідність високим європейським стандартам. Мінагропрод, наскільки це можливо, намагається пошвидше гармонізувати українське законодавство з європейським. Серед останніх позитивних результатів — щойно прийнятий законопроект, який удосконалює процедури ідентифікації та реєстрації тварин. Зміни, передбачені ним, є ключовими для європейців, котрі неабияк переймаються безпекою харчової продукції. Прийняття такого законопроекту підвищує шанси України в питанні отримати такий бажаний дозвіл на експорт м’яса до Європи.
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>